А щодо дружини Мешаума, та звідки ж Френк міг знати, що в того взагалі була дружина? Хоча потім дізнався. До цього долучилась Ілейн.
5
5
— Його дружина? — перепитав Френк. — До чого ти хилиш? Мене не дивує, що вона втекла до притулку. Фріц Мешаум — ще той скурвий син.
Коли містом поповзли перші поголоски, Ілейн спитала в нього, чи це правда, що він завдав прочухана Фріцу Мешауму? Френк зробив помилку, розказавши все, як було, й опісля вона ніколи не дозволяла йому про це забути.
Ілейн відклала ложечку і відпила кави.
— Тут я не сперечаюся.
— Сподіваюся, зрештою, вона його покинула, — сказав Френк. — Не те, щоб вона була на моїй відповідальності, звісно.
— Авжеж, не на твоїй відповідальності те, що її чоловік, щойно він достатньо одужав, щоб повернутися додому з лікарні після того, як ти його побив, сам забив її мало не до смерті?
— Аж ніяк, абсолютно ні. Я її й пальцем ніколи не торкнувся. Годі вже з цим.
— Угу-угу. А дитина, яку вона скинула, — запитала Ілейн, — вона теж не на твоїй відповідальності, так?
Френк жував собі губи. Про дитину він нічого не знав. Це вперше Ілейн згадала про неї. Дочекалася ж слушного моменту, щоб захопити його зненацька. Отака-от дружина. Отакий-от друг.
— Вагітна була, ге? І втратила дитину. Ну, так. Важкувато.
Ілейн втупилась у нього не ймучи віри.
— Це так ти це називаєш? Важкувато? Мене шокує таке твоє співчуття. Нічого цього не трапилося б, якби ти просто зателефонував до поліції. Нічого з цього, Френку. Він би сів у в’язницю, а Кенді Мешаум народила б дитину.
Нав’язувати відчуття вини — в цьому Ілейн була спеціалісткою. Але якби вона сама бачила того собаку — що йому наробив Фріц — вона, либонь, двічі подумала б, перш ніж отак його зараз гнобити. Мешауми в цьому світі мусять розплачуватися. Те саме стосується й доктора Флікінджера…
Це підказало йому ідею.
— А чому б мені не з’їздити до того чоловіка, того, що з мерседесом? Він же лікар.
— Ти кажеш про парубка, який збив кішку того старого? — Йо. Йому було дуже соромно за те, що їхав тоді так швидко. Я певен, він допоможе.
— Ти чув, що я тобі оце щойно казала, Френку? Ти скаженієш, і це завжди вилазить боком!