— Це не я маю розповідати.

— Мадаме Рошері, — з наголосом відповів батько, — була партнеркою нашої компанії та представляла інтереси свого батька, глави фонду інвесторів Ла Гасії. Не більше. Гестія її бачила якось, коли та приїздила у справах. І не вигадуй дурного. Це не личить такій пристойній панні. Дяка всім, що тут немає вашої матері, вона була б не рада таке почути. — Батькове лице стало схожим на сніг надворі. Таке ж біле й холодне.

— Так, я її зустрічала. А ще вона хотіла, щоб ти поїхав до Фіренсу. Це все її вигадка, — докинула Гессі, відчуваючи палючу злість.

Вона сама себе злякалась. Здавалося, раптом у ній пробудилось якесь страшне створіння, котрому під силу знищити геть усе. Вона стиснула кулаки. Скло в серванті затремтіло. Невже камера знову призвела до біди? Невже в Малейн не буде її власного щастя?..

Ніхто не порушував тиші. Тільки тремтіло скло. Врешті батько схопився з крісла, підійшов до серванта і врізав кулаком по склу.

Іскри. Сотні, тисячі іскор.

— Таточку! — Генрі спурхнула з фотеля, проте не знала, куди бігти — чи до нього, чи по пані Моррінду, чи по когось зі служок, котрі б спинили кров на батьковій руці та прибрали скалки.

Скло посипалось, і Гессі відчула, що гнів її відпустив.

— Мадаме Рошері загинула в аварії три місяці тому, Гестіє Амаліє. Поки ти хворіла. І я був би радий, якби ти не соромила її пам’яті такими словами.

— Тоді… чому ти… чому ти тоді… — Гессі відчула різкий брак слів і вибігла з вітальні, засоромлена.

Вона могла спитати про пана Олвена, але не знаходила в собі ні краплі сили, щоб мовити ще хоч слово.

* * *

Гессі не спускалася до вечері й лежала в ліжку, та сон не йшов. Батько завітав до неї надвечір. Його рука була акуратно забинтована.

— Гестіє Амаліє? — покликав він тихо. — Ти спиш?

— Думаєте, я тепер зможу спати? — шепнула дівчина й відвернулась до стіни.

Батько підійшов ближче й сів у крісло біля вікна.

— Повернися до мене, юна панно.

Гессі вагалась кілька секунд, але тоді слухняно виповзла з-під ковдри й сіла на краю ліжка.

— Я не хотіла, щоб розбився сервант. Щоб усе розбилось, — пробурмотіла вона.