Светлый фон

— ...на шляху до Тіра, великий майстре. — Голос чоловіка звучав налякано й улесливо водночас.

— Нехай вони зруйнують його плани, якщо зможуть. — Цей голос був глибший і сильніший, — голос людини, що звикла командувати. — Це послужить йому наукою: якщо три ненатреновані дівчини зможуть завадити йому. Він завжди був дурнем, — ним і залишився. Про хлопця є якісь новини? Він єдиний, хто може знищити нас усіх.

— Ні, великий майстре. Він зник. Але, великий майстре, одна з дівчат — поріддя Морґейз.

Мет наполовину розвернувся, однак знову завмер. Солдати підходили ближче; здавалося, вони не побачили його руху крізь тісно переплетені трояндові стебла. Рухайтеся, дурні! Йдіть геть, щоб я міг побачити, хто цей клятий чоловік! Він пропустив частину розмови.

— ...був надто нетерплячим, коли знову здобув свободу, — сказав глибокий голос. — Він ніколи не розумів, що найкращі плани потребують часу для дозрівання. Він хоче здобути світ за день, і ще Калландор разом з ним. Великий володар вхопив би його! Він може схопити дівчину й спробувати використати її. А це може порушити мої плани.

— Як скажете, великий майстре. То мені наказати привезти її з Тіра?

— Ні. Дурень може подумати, що це — хід проти нього, якщо дізнається. Хтозна, що він іще пильнує, окрім меча. Простеж, щоб вона померла тихо, Комаре. Нехай її смерть не приверне жодної уваги. — Він гуркотливо засміявся. — Цим невченим лахудрам у Вежі буде нелегко після того, як вони не зможуть показати її після цього зникнення. Все це буде добре. Нехай це зроблять швидко. Перш ніж він схопить її сам.

Двоє солдат майже порівнялися з ним; Мет подумки пришвидшував їхні кроки.

— Великий майстре, — невпевнено сказав інший чоловік, — це може бути складно. Ми знаємо, що дівчина на шляху до Тіра, — але корабель на якому вона плила, знайшли в Аринґіллі, а трійко дівчат покинули його раніше. Ми не знаємо, чи вона пересіла на інший корабель, чи поїхала верхи на південь. Тож її буде нелегко знайти, коли вона прибуде до Тіра, великий майстре. Можливо, якщо ви...

— У світі одні дурні тепер чи що? — різко мовив глибокий голос. — Гадаєш, я можу поїхати в Tip без його відома? Я не збираюся боротися з ним, — не зараз; поки ні. Принеси мені голову цієї дівчини, Комаре. Принеси мені всі три голови, — інакше ти благатимеш, щоб я не зніс твою!

— Так, великий майстре. Все буде виконано. Так. Звісно.

Солдати пройшли повз, дивлячись лише уперед. Мет зачекав, поки їхні спини зникнуть з поля зору, а тоді підстрибнув, щоб вхопитися за широке кам’яне підвіконня та підтягнутися достатньо високо, аби можна було зазирнути у вікно.