Вони напосіли одна на одну, немовби випробовуючи, і все швидше й швидше перекидалися питаннями та відповідями. Інколи допит трохи сповільнювався, — коли одна з них говорила про рослину, яку друга знала під іншою назвою; проте потім вони знову набирали швидкість, сперечаючись про переваги настоянок над чаями, мазей над припарками, про те, в яких випадках ті кращі від інших. Поступово всі запитання змістилися на зілля й коріння, про які знала, пригадуючи назви, лише вона одна. Еґвейн це починало дратувати.

— Після того, як ти даси йому кістков’яз, — продовжувала матінка Ґунна, — потрібно загорнути зламану кінцівку в рушник, змочений водою, де ти варила козиний цвіт, — пам’ятай, лише синій! — Найнів нетерпляче кивнула, — і якомога гарячіший. Одна порція козиних квітів до десяти води, не слабше. Заміни рушник, коли він вже перестане парувати, й продовжуй так протягом всього дня. Кістки зрощуватимуться вдвічі швидше, аніж якби ти застосувала лише кістков’яз, і будуть удвічі міцнішими.

— Я запам’ятаю це, — сказала Найнів. — Ви згадували використання кореня овечого язика від очного болю. Я ніколи не чула...

Еґвейн не витримала більше.

— Мериїм, — перебила вона, — ти справді вважаєш, що тобі коли-небудь знадобляться ці знання? Ти більше не Мудриня, — чи ти забула?

— Я нічого не забула, — відрізала Найнів. — Пам’ятаю часи, коли ти так само прагнула дізнатися щось нове, як і я.

— Матінко Ґунно, — ввічливо сказала Елейн, — що б ви зробили, якби дві дівчини не могли перестати сваритися?

Сива жінка стисла вуста й спохмурніла, дивлячись на стіл.

— Зазвичай, — чоловіки це чи жінки, — я раджу їм залишатися подалі одне від одного. Це найкраще працює. І це найлегше.

— Зазвичай? — спитала Елейн. — А якщо з якоїсь причини вони не можуть окремо? Наприклад, вони сестри.

— У мене є спосіб зупинити сварки, — повагом сказала жінка. — Я не закликаю спробувати, але дехто приходить до мене по це. — Еґвейн здалося, що в кутиках її рота промайнула посмішка. — Я беру срібну марку з кожної жінки. І по дві — з чоловіків, бо з ними більше метушні- Дехто купить будь-що, якщо воно коштує достатньо.

— Але які ліки? — спитала Елейн.

— Я прошу привести із собою іншого скандаліста, — того, з яким у людини виникають суперечки. Обидва очікують, що я приборкаю язик іншого.

Еґвейн мимоволі слухала. їй здавалося, що Найнів теж зосередила увагу на жінчиній розповіді.

— Коли вони мені заплатять, — продовжувала матінка Ґунна, згиняючи важку руку, — я виводжу їх надвір й засовую їхні голови в дощову бочку, — доки вони не погоджуються припинити суперечку.