Светлый фон

Погано уже те, що вона завжди насміхається з мене, — а я часто навіть не розумію її!

Коли вони дійшли до дверей корчми, то зустріли там Морейн і Лана, які прийшли з іншого боку. Морейн була вдягнена в той лляний плащ з широким глибоким каптуром, що приховував її обличчя. Світло з вікон загальної зали утворювало жовті плями на бруківці. Повз них прогуркотіли дві чи три карети, а на вулиці була десь дюжина людей, що квапилися додому на вечерю; проте більшу частину вулиці огортала темрява. Ткацька крамниця була щільно зачинена. Тиша аж дзвеніла.

— Ранд у Тірі. — Холодний голос Айз Седай пролунав з глибин її каптура, немов з печери.

— Ви впевнені? — спитав Перрин. — Я не чув, аби трапилося щось дивне. Жодних весіль чи висохлих криниць.

Хлопець побачив, як Зарін розіублено насупилася. Морейн не розповідала їй нічого, як і він. Змусити Лояла тримати язик за зубами було важче.

— Ти не чув поговорів, ковалю? — сказав Охоронець.—Протягом останніх чотирьох днів у них було стільки весіль, скільки за пів року до цього. І так багато вбивств, як за весь рік. Сьогодні з балкона вежі впала дитина. Сотня футів до бруківки. Дівчинка підвелася на ноги й побігла до матері без жодного синця. Перша з Меєна, «гостя» у Твердині з початку зими, сьогодні оголосила, що підкориться волі високих лордів. І це після того, як вчора сказала, що краще побачить, як Меєн та всі кораблі згорять, аніж тіренський лорд увійде до міста. Вони не повинні були катувати її, а воля в тієї молодої жінки, немов залізо, — тож скажи мені, якщо думаєш, що це може бути Рандів вплив. Весь Tip булькоче, мов казан.

— Розповідати про це мені не було потреби, — сказала Морейн. — Пер-рине, тобі снився Ранд минулої ночі?

— Так, — зізнався він. — Він був у Серці Каменя, тримав той меч. — Він відчув, як Зарін ворухнулася поруч. — Але я так стурбований усім цим, що не дивно, що він мені сниться. Минулої ночі мені снилися лише кошмари.

— Високий чоловік? — спитала Зарін. — 3 рудуватим волоссям і сірими очима? Він тримав щось таке, що сяяло так яскраво, що аж боліли очі? У місці з великими червоними колонами? Ковалю, скажи мені, таким був твій сон?

— Бачиш, — сказала Морейн. — Сьогодні я вже сто разів чула, як люди розповідали цей сон. Всі говорять про нічні кошмари — Бе’лал, схоже, не турбується, аби захистити свої сни. А особливо — цей. — Вона засміялася, — низько й холодно, мов дзвін продзвенів. — Люди подейкують, що він — Відроджений Дракон. Вони кажуть, що він наближається. Хоча вони нажахано шепочуться по кутках, але тільки про це й говорять.