— Тобто вона буквально дозволяла бачити привидів?

— Душі. Які чекають на повернення. Вони повсюди, вони живуть у… просто повір мені, що то була шкідлива машина. Нічого доброго вона б не зробила. Людям краще не знати деяких речей.

— Тож Кренфілд заплатив Біллу, щоб той облишив своє дослідження.

— Джозеф був доброю людиною, і коли він отримав багатство та владу, то почав вирішувати справи по-своєму. Інколи навіть такі люди, як він, забувають дивитися на речі масштабно. То була помилка. Те рішення варто було спочатку обговорити з Дев’яткою.

— А це хто такі?

— Люди, які наглядають. Приймають стратегічні рішення. Перші серед рівних. Думаю, ти розумієш.

Я побачив, що на лавці сидить ще один чоловік. Він не спілкувався з першим, просто сидів на тому кінці лавки і дивився, як світ навколо живе своїм життям. З іншого боку, біля тотемного стовпа, стояла самотня жінка років шістдесятьох.

— На жаль, пропозиція грошей тільки запевнила Андерсона в тому, що він на щось натрапив, — розповідала Роза. — Він почав потроху повідомляти про свою роботу людям в інтернеті.

— Й оце його злочин? Спілкування в інтернеті?

— Одного дня інтернет стане для нас надійним союзником. Одного дня в ньому буде сказано все, що тільки можна сказати, буде доведено найбожевільніші, найпридуркуватіші теорії, і тоді межа між брехнею та правдою зникне. Але той час поки не прийшов.

— І ваші люди вбили Андерсона.

— Його родина не мусила постраждати.

— Але тепер і я дещо знаю. Це означає, що…

— Ти тільки думаєш, що дещо знаєш. І я впевнена, що ти розумієш, як це знання прозвучить. Наскільки серйозно ти сприйняв Ґері, коли він почав розповідати тобі про свої відкриття?

— То що зі мною буде?

— Це питання для обговорення — але не з тобою, — вона завагалася. — Я не здатна обрати стандартну процедуру для таких випадків. Мабуть, Емі ще надто сильна. Але воно минеться.

— Я б на це не розраховував, — мій голос тремтів. — Вона — міцний горішок.

— Проте нам відомо, що насправді сталося, коли ти буцімто виявив дещо підозріле в Лос-Анджелесі. Нам відомо, що твої колеги і бюро внутрішніх розслідувань вирішили прийняти твою версію подій за істину, оскільки досі ти взірцево виконував службові обов’язки й оскільки людей, яких ти застрелив, ніхто не оплакуватиме. Але я знаю правду, бо її знає Емі. Ти шукав тих людей навмисне — двох з них — і ти взяв із собою пістолет, але не взяв рацію і значок. Ти мав злочинний намір, і Емі може дати свідчення.

— Вона такого не зробить.

— Можливо. А я — зроблю.