— Звичайно, ви, дітки, не розумієте, як воно важко бути тверезим після цього антиалькогольного закону, — сказав Гільдебранд.

Еллен засміялася. Вона схилилася над спиртовкою, що затишно, по родинному, тхнула нагрітим ніклем і горілим спиртом.

-----

Джордж Болдвін простував Медісон Авеню, несучи на руці легке пальто. Стомлений його розум одпочивав в іскрястому осінньому присмерку вулиці. Від кварталу до кварталу, в гуркоті автомобілів і тумані ґазоліну, сперечались у нього в голові два адвокати, в чорних сурдутах і високих крохмальних комірцях. Якщо піти додому, в книгозбірні буде дуже затишно. У тихій, тьмяній кімнаті ти зможеш сидіти у шкуряному кріслі під погруддям Сціпіона Африканського й читати, а обід принесуть додому. Невада буде весела й нескромна й розповість силу втішних анекдотів… Розповість усі міські плітки… їх корисно знати… Але ти не хочеш більше бачитися з Невадою… небезпечно: вона може надто захопити… А Сесілі сидить зблякла, елеґантна й струнка, кусає собі вуста й ненавидить мене, ненавидить життя… Ну, і як його вирівняти своє існування? Він спинився перед вікном квіткової крамниці. Вогкі, теплі, медові, дорогі пахощі густою хвилею лилися з дверей на крицево-блакитну вулицю. Якби мені принаймні пощастило усталити фінансове своє становище. У вітрині був виставлений мініатюрний японський сад з вигнутими містками над ставочками, де золоті рибинки здавалися великими, немов кити. Вся таємниця в пропорції. Треба заздалегідь розробити плян життя, як розумний садівник заздалегідь укладає плян саду, раніш, ніж копати й садити. Ні, сьогодні — я не піду до Невади. Хоч можна послати їй квітів. Жовтих троянд, мідяних троянд… Такі троянди повинні личити Еляйн. Важко якось уявити, що вона знов одружилась і має дитину. Увійшов до крамниці.

— Які це троянди?

— Золото Офіру, сер.

— Я хочу послати одразу ж дві дванадцятки до Бревурту… Міс Еляйн… Ні, містерові й місис Джемс Герф… Я напишу картку.

Сівши до столу, взяв перо. Пахощі троянд — пахощі темного полум’я її волосся… Ні, не треба цих дурниць.

«Дорога Еляйн! Сподіваюся, що Ви дозволите одному старому Вашому приятелеві одвідати цими днями Вас і Вашого чоловіка. Прошу пам’ятати, що я завжди щиро готовий (Ви надто добре знаєте мене, щоб узяти це просто за чемність) стати в пригоді Вам обом в усьому, що в моїй силі й що сприяло б Вашому щастю. Даруйте, що дозволяю собі підписатись вічним Вашим невільником і шанувальником. Джордж Болдвін».

«Дорога Еляйн!

Сподіваюся, що Ви дозволите одному старому Вашому приятелеві одвідати цими днями Вас і Вашого чоловіка. Прошу пам’ятати, що я завжди щиро готовий (Ви надто добре знаєте мене, щоб узяти це просто за чемність) стати в пригоді Вам обом в усьому, що в моїй силі й що сприяло б Вашому щастю. Даруйте, що дозволяю собі підписатись вічним Вашим невільником і шанувальником.