Мало-помалу Фей заспокоїлася і заснула. Кейт сиділа біля ліжка і не зводила з неї очей.

Розділ 21

1

Успіху в людських справах, що стосуються небезпеки і витонченості, вельми заважає поспіх. Як часто можна потрапити у пастку через квапливість! Якби людина робила важку й делікатну справу належним чином, вона мала б спершу визначити, якої мети треба досягти, а вважаючи цю мету бажаною, вона мала б зовсім про неї забути і зосередитися винятково на засобах досягнення. В такий спосіб можна було б уникнути хибних кроків, викликаних хвилюванням, чи поспіхом, чи страхом. Дуже мало хто зміг цього навчитися.

Кейт досягала успіхів тому, що вона або навчилася цього, або вже народилася з цим знанням. Вона ніколи не квапилася. Якщо виникала якась перепона, вона чекала, поки та зникне, а тоді рухалася далі. Вона мала здатність цілковито розслаблятися між періодами активних дій. А ще вона майстерно володіла одним прийомом, який складає основу спортивної боротьби — дати супротивнику виконати важку роботу, що призведе до його поразки, або перетворити його силу на слабкість.

Кейт не поспішала. Вона все швидко продумувала до кінця, а потім викидала це з голови. І починала відпрацьовувати метод. Вона будувала певну конструкцію і атакувала її, і якщо та виявляла бодай найменшу ознаку хиткості, руйнувала її і починала все від початку. Робила вона це або пізно вночі, або лишаючись на самоті, щоб нікому не впали в око ані зміни в її манері, ані її зосередженість. Конструкція, яку вона вибудовувала, складалася з людей, матеріалів, знань і часу. Вона мала доступ до перших і останнього, і починала здобувати матеріали і знання, але при цьому запускала в дію цілу низку непомітних пружинок і деталей і давала їм змогу набирати власний темп руху.

Спершу кухар розповів про заповіт. Напевне, це був кухар. Принаймні так думав він сам. Кейт почула про це від Етелі й узялася за нього в кухні, де він місив тісто для хліба: великі волохаті його руки були по самі лікті у борошні, долоні побіліли від дріжджів.

— По-твоєму, це порядно — розповідати, що ти був свідком? — тихо спитала вона.— Що про тебе подумає міс Фей, як гадаєш?

Він збентежився.

— Але я не...

— Що саме ти «не» — не казав нікому чи не думав, що цим можна зашкодити?

— Я не думав, що...

— Не думав, що ти розказав? Знали лише троє. Думаєш, це я розказала? Чи міс Фей?

Вона побачила збентеження у нього в очах і зрозуміла, що відтепер він сам не буде впевнений, що нікому не розповідав. За мить він уже буде переконаний, що то він.

Троє з дівчат розпитували Кейт про заповіт, зібравшись разом для хоробрості.