Отже, стрес підвищує ймовірність зловживання психоактивною речовиною аж до набуття залежності, ускладнює відмову від шкідливої звички і полегшує рецидив. Чому все з вищепереліченого стається не з усіма людьми? Відповідь на це питання мають дослідники П’яцца і Ле Моал.

Пам’ятаєте яблука та груші з Розділу 5? Що характерне для людей, які схильні накопичувати жирові відкладення в ділянці живота (це менш здоровий варіант жировідкладення) і мають фігуру типу «яблуко»? Ми розібралися, що організм таких людей має більшу схильність виробляти глюкокортикоїди у відповідь на дію стресогенних чинників і повільніше відновлює звичний режим роботи після стресу. Те саме й тут. Які щури більше схильні до самовведення психоактивних речовин, якщо мають таку можливість, і здатні довести це самовведення до рівня сильної залежності? Високореактивні щури, поведінка яких зазнає порушень через поміщення в нове середовище, вони більш чутливо реагують на стрес. Секреція глюкокортикоїдів у відповідь на стрес триває довше в їхньому організмі, ніж в інших щурів, і через це в них виробляється більше дофаміну, коли вони вперше вживають психоактивну речовину. Тож якщо ви щур і на вас дуже негативно позначається будь-який стрес, ви маєте аномально високі шанси спробувати щось, що дає вам примарну надію привести життя до ладу, хоча б і на короткий час.

СИНТЕТИЧНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

СИНТЕТИЧНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

Розділ 13 містить важливу думку про те, що позитивні та негативні емоції не є протилежністю і можуть незалежно одні від одних впливати на ризик появи депресії. Це можна застосувати і щодо залежності, бо вона також має дві суперечливі властивості. Позитивна полягає в тому, що психоактивні речовини приносять задоволення (хоча результат нівелює тимчасову насолоду). Інша властивість пов’язана з негативними емоціями, бо психоактивні речовини застосовують, щоб заглушити біль, депресію, страх, тривожність і стрес. Таке подвійне призначення відсилає нас до наступного розділу, у якому ми з’ясовуватимемо, чому суспільство нерівномірно розподіляє здорові можливості отримати задоволення або ж джерела страху чи тривоги. Важко просто відмовитися від деяких речей, коли життя вимагає постійно бути насторожі і коли взагалі існує так мало речей, які приносять задоволення.

Основна думка цієї книжки така, що ми, люди, особливо у вестернізованому суспільстві, вигадали собі досить дивні чинники виникнення негативних емоцій — ми хвилюємось і сумуємо через суто психологічні явища, які перебувають у різних площинах простору і часу. Але ми, вестернізовані люди, також винайшли для себе і деякі дивні джерела позитивних емоцій.