РоманыФортеця на Борисфеністр 381
Светлый фон
Військові осавули й полковники реєстру, котрий мав складатися з шести полків по тисячі козаків у кожному, призначалися лише польською владою — «з шляхтичів, досвідчених у військовій справі і відомих непохитною відданістю». Реєстровці віднині могли оселятися лише в Черкаському, Канівському й Корсунському староствах та «інших пограничних містах».

Дісталося в Ординації й Запорозькій Січі, на землях якої поселялася реєстрова залога, котра мусила розганяти «самовільні зборища на островах і річках». Населенню (як, між іншим, і самим реєстровцям) під загрозою смертної кари віднині заборонялося самовільно (без спеціального письмового дозволу) з’являтися за порогами. Отож шляхта хотіла знекровити і обезлюднити Запорозьку Січ.

Дісталося в Ординації й Запорозькій Січі, на землях якої поселялася реєстрова залога, котра мусила розганяти «самовільні зборища на островах і річках». Населенню (як, між іншим, і самим реєстровцям) під загрозою смертної кари віднині заборонялося самовільно (без спеціального письмового дозволу) з’являтися за порогами. Отож шляхта хотіла знекровити і обезлюднити Запорозьку Січ.

Такі «вольності» здобули реєстровці, помирившись з панами. Але й це ще не все. Через два з чимось місяці після «загальної ради» у Києві, 24 листопада в урочищі Маслів Став відбулася «остаточна комісія з козаками». Шляхетне панство на чолі з М. Потоцьким оголосило нову ухвалу, в якій і було сказано, що козаки «покірно приймають заслужене ярмо на свої шиї» — дожилися, докозакувалися, домирилися з панами! Реєстровці, прихильники угоди з панами, і справді «покірно прийняли на свої шиї заслужене ярмо»: комісаром реєстру панство призначило шляхтича П. Коморовського, а військовими осавулами І. Караїмовича та Л. Бубновського. Отримали угодовці тих, кого й заслужили. А втім, маючи на шиї «заслужене ярмо», — вибирати не будеш.

Такі «вольності» здобули реєстровці, помирившись з панами. Але й це ще не все. Через два з чимось місяці після «загальної ради» у Києві, 24 листопада в урочищі Маслів Став відбулася «остаточна комісія з козаками». Шляхетне панство на чолі з М. Потоцьким оголосило нову ухвалу, в якій і було сказано, що козаки «покірно приймають заслужене ярмо на свої шиї» — дожилися, докозакувалися, домирилися панами! Реєстровці, прихильники угоди з панами, і справді «покірно прийняли на свої шиї заслужене ярмо»: комісаром реєстру панство призначило шляхтича П. Коморовського, а військовими осавулами І. Караїмовича та Л. Бубновського. Отримали угодовці тих, кого й заслужили. А втім, маючи на шиї «заслужене ярмо», — вибирати не будеш.