Неподалік Зорна, розпластавшися зірочкою, з відкритими очима лежав українець. З галереї на поверхню навкарачки виповзав один з науковців, здається, Метт Подольські. Водночас Джейсон не побачив нікого, кого можна було б ідентифікувати як ворога.
«
Чоловік відступив на крок від отвору і крикнув у кабіну:
— Вікторе, чуєш мене?
— Так, босе!
— Розвертайся! Ми приземляємося. Саджай «Стегно»[169] навпроти піраміди.
— Буде зроблено.
«Мі-17», знову збавляючи горизонтальну швидкість, розвернувся і підлетів до центру тераси. Віктор вирівняв гелікоптер паралельно до лицьової грані піраміди і став його спускати в захищену з трьох сторін нішу.
— Ви четверо заляжете коло вертольота, — стуленими вказівним і середнім пальцями Джейсон тицьнув на перуанців, — хай двоє залізуть на менші піраміди. Нікого не підпускати до машини. Ви мене зрозуміли? НІКОГО.
Охоронці закивали головами і похапали автомати Калашникова.
— Лу і Роде, йдете зі мною.
Стрільці були напоготові, стискаючи в руках чорні штурмові гвинтівки.
Гелікоптер м’яко торкнувся землі, ледь не причавивши колесом мертвого індіанця, що зірвався вчора з вершини піраміди. Перуанці, згинаючись, пострибали на траву і розбіглись на позиції: двоє — на малі піраміди, і двоє — на стежку, попереду й позаду «Мі-17».
— Не вимикай двигуни! — наказав Х’юз-Коулман, востаннє схилившись у кабіну. У відповідь Купер показав «о’кей», склавши у формі літери «о» великий та вказівний пальці.
— Босе, — спинив Джейсона Віктор, стягнувши навушники і сівши впівоберта.
— Чого тобі?
— Хочу, щоб ти знав: у нас мало палива. Раптом що, без дозаправки ми не дотягнемо навіть до гір.
Сивочолий роздратовано відмахнувся і вистрибнув з вертольота.