МЕРВІН: Може мені вернутися на ресепшен?

КАРМАЙКЛ: Ні, тобі не можна вертатися на ресепшен.

МЕРВІН: Ви ж тут просто балакаєте...

ТОБІ (у слухавку): Алло, Анджело. Добрий день вам ще раз. (Пауза.) Ну, він не зовсім мій друг. Ні. Він, скоріше... він, скоріше, якраз навпаки.

Кармайкл киває на знак згоди.

ТОБІ: Я вже щось таке вам казав, бо я був у його номері, і ви подзвонили і я не хотів вас тривожити, щоб ви не подумали: «Хто цей чужий чоловік у синовому номері, що відповідає по синовому телефону, коли сина немає?». Щось такого типу. Особливо коли ви впали з дерева, і все таке. (Пауза.) Що я робив у його номері, якщо я не його друг? Е...

Кармайкл жестами показує говорити правду.

ТОБІ: Я хотів продати йому руку. (Пауза.) Ні, як виявилося, то була не його рука, на жаль, і з цього все... і з цього почалася вся морока. (Пауза.) Так, так, я з самого початку знав, що це не його рука. Ми її з моєю дівчиною взяли в музеї. Її відрізали в аборигена з Австралії. Він давним-давно вмер. (Пауза.) Це не дуже чемно, а я з вами був чемний. Коли був? (Пауза.) Перед цим був чемний, коли казав, що вам треба викликати швидку допомогу. Казав же? І що все буде добре, якщо ви її діждетеся. (Пауза.) Слухайте... агов. Анджело, я передам слухавку вашому синові, бо те, що ви зараз говорите, не дуже конструктивне, точніше, воно жорстоке й образливе, тому я віддаю слухавку. (Пауза.) Вона мені дозволила передати, якщо я хочу передати. Господи!