КАРМАЙКЛ (неуважно): Зроби так, Мервіне.

МЕРВІН: І краще не впускати їх у фойє. У мене там у вазонах дещо росте. Не хочу, щоб вони винюхували — якщо ви мене розумієте.

КАРМАЙКЛ: Трава?

МЕРВІН: Ні, я там посадив кактус — витяг з одної хавіри крізь вікно, як був п’яний. Він мені дуже потрібний і він загинається, але знаєте, я за нього все віддам. Дуже я його люблю!

КАРМАЙКЛ: Він засихає? Я думав, кактуси взагалі не треба поливати.

Пауза.

МЕРВІН: Не треба поливати? Ох. Ясно...

Кармайкл кидає у валізу кілька останніх рук.

КАРМАЙКЛ: Як ти поясниш весь цей бензин і кров?

Пауза.

МЕРВІН: Скажу, що в нас були музиканти.

Закінчивши, Кармайкл закриває валізу й ставить її вертикально, поклавши зверху кисть з написом «hate».

МЕРВІН: Ви класний мужик, містер Кармайкл, ви це знаєте?

КАРМАЙКЛ: А ти, Мервіне, хоробрий реєстратор.

На слові «реєстратор» Мервін трохи звужує очі. Кармайкл усміхається, робить з пальця «пістолет» і «стріляє». Мервін усміхається.