Светлый фон

Кармайкл перестає збирати руки й дивиться на нього.

Кармайкл перестає збирати руки й дивиться на нього.

МЕРВІН: А рейки? Рейки-бритви?

Кармайкл бере свій пістолет, цілить Мервінові в голову і зводить курок. Мервін навіть не кліпає. Йому байдуже. Тільки носа чухає. Кармайкл дивиться на Мервіна довгим-предовгим поглядом, потім розслабляється.

Кармайкл бере свій пістолет, цілить Мервінові в голову і зводить курок. Мервін навіть не кліпає. Йому байдуже. Тільки носа чухає. Кармайкл дивиться на Мервіна довгим-предовгим поглядом, потім розслабляється.

КАРМАЙКЛ: Мервіне, ти що, дуже хочеш умерти?

МЕРВІН: Га?

КАРМАЙКЛ: Ти що, дуже хочеш умерти?

МЕРВІН: Я не хочу вмерти. (Пауза. До себе.) Чи хочу? (Пауза.) Ні, я не хочу вмерти. Я в цьому зовсім не зацікавлений.

Пауза. До себе. Пауза.

Кармайкл опускає пістолет.

Кармайкл опускає пістолет.

КАРМАЙКЛ: Ти не маєш нікого, кому було б не все одно, якби тебе не стало?

МЕРВІН: Колись мав. Тепер уже не маю.

КАРМАЙКЛ: О. Вона вмерла?

Пауза.

Пауза.

МЕРВІН: Якось приходжу ввечері, а вона лежить у глибині клітки.

КАРМАЙКЛ: У глибині чого?