Стежка була ледь помітною, звивалася поміж сухих кущів і високого, майже в два людських зрости, очерету, ховаючи їх від чужого погляду. Врешті, коли вони вийшли знову на берег моря, чомусь на серці стало легко, ніби найнебезпечнішу частину вони залишили позаду. Пляж, хоч і був забарикадований колючим дротом і «зубами дракона», дарував також водночас і відчуття відкритості, свободи. А ще — впізнавання всього цього, впізнавання правильності того, що вони з Алісою йдуть зараз до її бабці удвох. Відчуваючи, що всміхається краєчками вуст, Тарнавський зняв капелюха, і коли черговий порив вітру налетів із моря, Макс запустив його разом з вітрюганом, мов літаючу тарілку.

— Круто! — гукнула Аліса з віддалі, підіймаючи догори великого пальця. Вона йшла попереду. Алісі кортіло проскочити цю відкриту пляжну частину. Тарнавський, натомість, усе роздумував: чи можна було б відрізнити людині рай від не-раю? Може, тільки небеса єдино й існують насправді, а ми вже їх кшалтуємо своїм життям, творимо з них то війну, то мир, то поезію, то історію, то театр?

— Хочеш, розкажу тобі історію одну від дяді Колі? — спитав він раптом в Аліси. — Це один мудрець такий, в стриптиз-клубі охоронцем працює. Я обіцяв розказати...

— Давай, — погодилася Аліса, уважно стежачи за дорогою попереду.

— Ну гаразд, — кивнув Тарнавський. — Дуже коротка, просто згадалася. У дяді Колі дуже специфічна мова, тому я повинен зберегти авторський стиль.

Мудреці Уяви собі, допустім, шо ми йдемо з тобою по раю, там пальми всякі, животниє, птіци красівиє, і тут якийсь мудрець іде нам навстрєчу, і я якось всією етою красою увльокся і на мудрєца якось косо подивився, і мудрець на мене в отвєт так поглянув, шо я пошатнувся і начав падать. І ти тут же мене подхватила, а я тобі кажу: «Аліса, ти представляєш, цей мудрець мене так прокляв, шо мені показалося, будто я сорок год пробув якимсь пісатєлєм Максом Тарнавським, і с девками развлєкався, і крітіка літєратурного єлє не убив, і в тур с рок-групою їздив, і в «М’ятном Осьминогє» всі дєньги спустив, і чуть под Маріуполем мене не застрєлілі, а це только секунда тут пройшла». Поняла?

Мудреці

Уяви собі, допустім, шо ми йдемо з тобою по раю, там пальми всякі, животниє, птіци красівиє, і тут якийсь мудрець іде нам навстрєчу, і я якось всією етою красою увльокся і на мудрєца якось косо подивився, і мудрець на мене в отвєт так поглянув, шо я пошатнувся і начав падать. І ти тут же мене подхватила, а я тобі кажу: «Аліса, ти представляєш, цей мудрець мене так прокляв, шо мені показалося, будто я сорок год пробув якимсь пісатєлєм Максом Тарнавським, і с девками развлєкався, і крітіка літєратурного єлє не убив, і в тур с рок-групою їздив, і в «М’ятном Осьминогє» всі дєньги спустив, і чуть под Маріуполем мене не застрєлілі, а це только секунда тут пройшла». Поняла?