ГЕРОЙ ІІ: А чому в нас? Її доньки живуть у Монако!

СЕКРЕТАРКА: Це не має значення. Сто наших молодих діячів вибираються на гуляйногах вшановувати цю подію до Відня. Інші складають обітниці дошлюбної цноти!

ГЕРОЙ ІІ (дивиться в стелю): Придурки.

Пауза.

ГЕРОЙ: Ідіоти.

Пауза.

ГЕРОЙ ІІ (дедалі голосніше): Кретини, павіани, паршивці, злодії, шахраї, педерасти, космонавти, онаністи, спортсмени, фейлетоністи, моралісти, критики, бігамісти.

Пауза.

ГЕРОЙ ІІ: Я лежу. Лежу! Очільники урядів і командувачі штабів дозволили мені лежати й дивитись у стелю. Стеля. Чудова, чиста біла стеля. Обожнюю тих очільників. Можна спокійно провести неділю.

Секретарка щезає.

ДІВЧИНА: Еклер, будь ласка...

ГЕРОЙ ІІ (начебто присоромлений. Говорить сам до себе): Ну так. Що там уже. Можна і так.

ДІВЧИНА: Еклер, будь ласка.