Лясь.

Герміона тихо зойкнула; Рон заляпав увесь реферат чорнилом, а Гаррі вигукнув:

— Крічер!

Ельф-домовик низько вклонився й пробубонів, звертаючись до власних вузлуватих пальців на ногах:

— Хазяїн казав, що хоче отримувати регулярні звіти про те, що робить панич Мелфой, тож Крічер і прибув, щоб дати…

Лясь.

Біля Крічера з’явився Добі з чохлом для чайника, надітим на голову набакир.

— Добі теж помагав, паничу Гаррі Поттер! — пискнув він, змірявши Крічера обуреним поглядом. — І Крічер повинен казати Добі, коли він вирушає до Гаррі Поттера, щоб вони могли звітувати разом!

— Що це таке? — запитала Герміона, ще й досі вражена цією несподіваною з’явою. — Гаррі, що це означає?

Гаррі завагався з відповіддю, бо він не казав Герміоні, що Крічер і Добі стежитимуть за Мелфоєм; ельфи-домовики для неї дуже дражлива тема.

— Ну… вони для мене стежили за Мелфоєм, — пояснив він.

— День і ніч, — каркнув Крічер.

— Добі вже тиждень не спав, паничу Гаррі Поттер! — гордо заявив Добі, хитаючись на ногах.

Герміона була обурена.

— Добі, ти не спав? Гаррі, невже ти їм наказав…

— Та вже ж ні, — поспіхом заперечив Гаррі. — Добі, можеш спати, чув? Та чи хтось із вас щось вивідав? — квапливо запитав він, не даючи Герміоні змоги втрутитися.

— Панич Мелфой походжає зі шляхетністю, що личить його чистокровності, — закректав Крічер. — Своїми рисами він нагадує мою зграбну хазяєчку, а його манери…

— Драко Мелфой — поганий хлопчисько! — сердито пискнув Добі. — Поганий хлопчисько, який… який…

Усе його тіло, від китиці чайного чохла на голові, до кінчиків шкарпеток затремтіло, а тоді він метнувся до каміна, наче хотів у нього пірнути; Гаррі це нітрохи не здивувало; він упіймав ельфа за поперек і вже не випускав. Кілька секунд Добі пручався, а тоді обвис.

— Дякую вам, паничу Гаррі Поттер, — важко дихаючи пропищав він. — Добі ще й досі нелегко говорити погано про своїх колишніх хазяїв…