Гаррі стало млосно. Він злякано перезирнувся з Роном і Герміоною.

— Також було вбито ґобліна на ім’я Ґорнук. Як нам відомо, маґлородець Дін Томас та ще один ґоблін, які подорожували разом з Тонксом, Кресвелом і Ґорнуком, врятувалися. Якщо Дін нас чує, або хтось знає, де він перебуває, повідомляємо, що його батьки й сестри відчайдушно чекають хоч якоїсь звістки.

— Тим часом у Ґедлі було знайдемо мертвими у власному будинку родину з п’яти маґлів. Маґлівська влада пояснює їхню смерть витоком газу, але, за інформацією, яку мені надали члени Ордену Фенікса, це було смертельне закляття — ще одне свідчення, на додачу до безлічі інших, що вбивства маґлів стають за нового режиму таким собі спортом, розвагою.

— А ще ми з жалем інформуємо слухачів, що в Ґодриковій Долині було знайдено останки Батільди Беґшот. Усе свідчить про те, що вона померла кілька місяців тому. За повідомленням Ордену Фенікса, на її тілі виявлено сліди ушкоджень, завданих темною магією.

— Шановні слухачі, дозвольте оголосити хвилину мовчання на пам’ять про Теда Тонкса, Дерка Кресвела, Батільду Беґшот, Ґорнука та безіменних, але гідних не меншого жалю маґлів, замордованих смертежерами.

Радіо вмовкло, і Гаррі, Рон та Герміона також не промовили ні слова. Гаррі прагнув почути новини — і водночас боявся того, що може прозвучати далі. Уперше за тривалий час він відчув такий тісний зв’язок із зовнішнім світом.

— Дякую, — пролунав голос Лі. — А зараз ми попросимо нашого постійного співробітника Рояла розповісти нам останні новини про те, якої шкоди завдає новий чаклунський режим маґлівській спільноті.

— Дякую, Річко, — прозвучав низький, неквапливий і заспокійливий голос, що його неможливо було сплутати з жодним іншим.

— Кінґслі! — заволав Рон.

— Та знаємо! — цитьнула на нього Герміона.

— Маґли й досі нічого не знають про джерело їхніх нещасть, численних втрат і невимовних страждань, — повідомив Кінґслі. — Однак до нас доходять зворушливі й натхненні розповіді про чаклунів і чарівниць, які ризикують життям, захищаючи своїх друзів та сусідів-маґлів, хоч ті часто й гадки про це не мають. Я хотів би закликати всіх наших слухачів наслідувати цей приклад, можливо, захищаючи закляттями-оберегами маґлівські помешкання, розташовані на вашій вулиці. Завдяки цим простеньким заходам можна буде зберегти не одне невинне життя.

— А що б ти сказав, Рояле, тим слухачам, які скажуть, що в ці небезпечні часи треба керуватися принципом «чаклуни насамперед»? — запитав Лі.

— Я сказав би, що від «чаклунів насамперед» один маленький крок до «чистокровних насамперед», а тоді й до «смертежерів», — відповів Кінґслі. — Ми ж усі люди, чи як? Кожне людське життя однаково цінне й варте рятунку.