Светлый фон

— Чудові слова, Рояле, я голосуватиму за тебе на посаду міністра магії, якщо цей хаос колись закінчиться, — сказав Лі. — А зараз перед мікрофоном Ромул з його популярною рубрикою «Поттерові друзі».

— Дякую, Річко, — пролунав ще один дуже знайомий голос.

Рон хотів щось сказати, але Герміона випередила його своїм шепотом.

— Ми знаємо, що це Люпин!

— Ми знаємо, що це Люпин!

— Ромуле, чи ти й далі, як і завжди, коли з’являєшся в цій програмі, стверджуєш, що Гаррі Поттер ще живий?

— Так, — рішуче заявив Люпин. — Я не маю ані крихти сумніву, що про його смерть, якби таке сталося, смертежери розтрубили б по всіх усюдах, бо це був би смертельний удар для морального духу тих, хто чинить опір новому режиму. «Хлопець, що вижив» залишається символом усього, за що ми боремося: тріумфу добра, могутності чистоти, потреби чинити опір.

Гаррі відчув, як його охопила вдячність, змішана з соромом. Невже це означає, що Люпин пробачив йому ті жахливі слова, що зірвалися з його уст під час останньої їхньої зустрічі?

— Ромуле, а що б ти сказав Гаррі, якби знав, що він тебе чує?

— Я сказав би йому, що душею ми всі з ним, — промовив Люпин, а тоді трохи завагався. — І ще я порадив би йому прислухатися до своєї інтуїції, бо вона дуже добра і майже завжди правильна.

Гаррі глянув на Герміону, очі в якої були повні сліз.

— Майже завжди правильна, — повторила вона.

— О, хіба я вам не казав? — здивовано вигукнув Рон. — Білл мені розповідав, що Люпин знову живе з Тонкс! І в неї, здається, вже досить великий животик.

— …і наші традиційні новини про тих друзів Гаррі Поттера, що зазнають страждань через вірність йому? — звернувся до Люпина Лі.

— Як уже знають наші постійні слухачі, було ув’язнено ще кількох відвертих прихильників Гаррі Поттера, серед них і колишнього головного редактора «Базікала» Ксенофілія Лавґуда… — повідомив Люпин.

— Принаймні він ще живий! — пробурмотів Рон.

— Ми також дізналися кілька годин тому, що Рубеус Геґрід… — троє друзів одночасно охнули, і ледь не прослухали головне, — …відомий лісник у Гоґвортській школі, ледве уник арешту прямо на шкільних угіддях Гоґвортсу, де він, за чутками, організував у своїй хатині вечірку «Підтримаймо Гаррі Поттера». Проте Геґріда не зуміли затримати, і він зараз, як нам відомо, десь переховується.

— Мабуть, для порятунку від смертежерів непогано мати зведеного брата заввишки п’ять метрів? — спитав Лі.

— Це має свої переваги, — серйозно погодився Люпин. — Хотів би додати, що, захоплюючись у нашій «Поттерварті» силою Геґрідового духу, ми все ж таки закликаємо навіть найпалкіших прихильників Гаррі не наслідувати Геґрідового прикладу. Проводити вечірки на підтримку Гаррі Поттера за нинішньої ситуації вкрай нерозсудливо.