Не встиг Ленґдон відповісти, як до нього підступив Оліветті.
— Містере Ленґдон, я радий, що з вами все гаразд. Пробачте за перехресні сигнали в архівах...
— Перехресні сигнали? — сердито перепитав Ленґдон. — Ви чудово знаєте, чорт забирай...
— Це я винний, — знічено сказав Рошер. — Я поняття не мав, що ви в архівах. Частина наших білих зон має спільну електромережу з цією будівлею. Ми розширили територію пошуків. Це я відімкнув електрику. Якби ж то я знав...
— Роберте, — сказала Вітторія, узявши його поранену долоню у свої й оглядаючи рану, — Папу отруїли. Ілюмінати його вбили.
Ленґдон чув, що вона говорить, але зміст її слів не доходили до його свідомості. Він був занадто виснажений і здатний у цю мить сприймати лише тепло її рук.
Камерарій витягнув з кишені шовкову хустинку і простягнув Ленґдонові, щоб той витер долоню. Він нічого не сказав. Здавалося, його зелені очі спалахнули новим вогнем.
— Роберте, ви сказали, що знаєте, де заплановано вбити наступного кардинала? — нагадала Вітторія.
Ленґдон захвилювався.
— Так, знаю. Це...
— Мовчіть! — перебив його Оліветті. — Містере Ленґдон, коли я попросив вас по рації не казати більше ані слова, на те була причина. — Він повернувся до гвардійців, що стояли поруч. — Пробачте нас, панове.
Солдати зникли за дверима офісу. Жодної образи. Тільки дисципліна.
Оліветті знову повернувся до тих, що залишилися.
— Хоч як мені боляче це казати, але убивство Папи було можливе тільки з допомогою когось у цих стінах. А це означає, що ми нікому не можемо довіряти. У тому числі нашим гвардійцям. — Було видно, як болісно йому вимовляти ці слова.
— Зрада усередині означає... — стривожився Рошер.
— Саме так, — підтвердив Оліветті. — Результатам вашого пошуку більше не можна вірити. Однак тут ми нічого не вдіємо. Мусите шукати далі.
У Рошера був такий вигляд, наче він хотів щось сказати, але потім передумав. Він мовчки пішов.
Камерарій глибоко зітхнув. Досі він не вимовив ані слова, і Ленґдон відчув у ньому якусь нову упевненість, так ніби він уже все вирішив.
— Командире? — Тон камерарія був холодний. — Я збираюся перервати конклав.
— Не раджу вам цього робити. — Оліветті похмуро закопилив губи. — У нас залишилося ще дві години й двадцять хвилин.