— Командире, це президент ЦЕРНу. Він однозначно має право...

— Він має право, — різко перервав її Оліветті, — бути тут і займатися цією проблемою особисто. Не забувайте, що ви на відкритій лінії. Ви й так сказали більше, ніж достатньо.

Вітторія зітхнула.

— Максе?

— Я маю для тебе інформацію, — сказав Макс. — Про твого батька. Здається, я знаю, кому він розповів про антиматерію.

Вітторія спохмурніла.

— Батько казав, що не розповідав про це нікому.

— Боюся, Вітторіє, твій батько таки з кимсь поділився. Я мушу ще перевірити деякі протоколи служби безпеки. Скоро подзвоню знову. — Він відімкнувся.

Вітторія сполотніла. Запхала телефон назад до кишені.

— Усе гаразд? — запитав Ленґдон.

Вітторія кивнула, але з тремтіння її рук він зрозумів, що це неправда.

— Ця церква біля п’яца Барберіні, — сказав Оліветті. Він вимкнув сирену і подивився на годинник. — Маємо ще дев’ять хвилин.

Коли Ленґдон зрозумів, де розташований третій вказівник, то місцезнаходження церкви пробудило в нього якісь невиразні асоціації. П'яца Барберіні. Ця назва здалася йому знайомою... От тільки невідомо, у зв’язку з чим він її чув. Раптом він згадав. Двадцять років тому під цим майданом почали будувати станцію метро, а історики мистецтва забили на сполох. Вони побоювались, що внаслідок підземного будівництва п’яца Барберіні може провалитися під вагою багатотонного обеліска, що стояв у центрі. Міська влада вирішила перенести обеліск в інше місце, а на майдані встановити невеличкий фонтан із назвою «Тритон».

У часи Берніні, збагнув Ленґдон, на п’яца Барберіні стояв обеліск! Якщо досі в нього й залишались якісь сумніви щодо місцезнаходження третього вказівника, то тепер вони остаточно зникли.

За квартал до майдану Оліветті звернув у провулок, проїхав іще трохи й зупинився. Він зняв піджак, засукав рукави сорочки і зарядив пістолет.

— Ми не можемо ризикувати, бо вас упізнають, — сказав він. — Вас двох показували по телевізору. Сховайтесь десь на протилежному боці майдану і стежте за головним входом. Я зайду ззаду. — Він витягнув знайомий пістолет і простягнув Ленґдонові. — Про всяк випадок.