— Алло, да, это я. Все изменилось. Наш друг уехал. Так что можешь давать команду. Как только все будет сделано, он должен уйти.

Анна затиснула в руці мобільний і, поглянувши на чисте зоряне небо, поправила бейсболку та зникла за воротами. За мить у будинку спалахнуло світло. Анна не любила темряви і завжди, коли лягала спати, залишала світло ввімкненим.

Розділ 51 (Chapter 51)

Розділ 51 (Chapter 51)

Президент ще з ночі на понеділок почувався погано. Проте він нікому про це не сказав. Кілька разів прокидався. Вставав із ліжка, ходив кімнатою, спускався до туалету, потім пив воду на кухні. Дружина спала, діти теж. Тіло геть ослабло, боліли ноги, і враз почервоніли білки, уста пересохли, і навіть хороша зубна паста не змогла перебити неприємний запах із рота. Уранці — це була сьома чи пів на восьму — діти саме збиралися до школи і охоронець уже чекав під дверима, щоб посадити їх до машини, президент спіймав на собі дещо розгублений погляд дружини. Вона оглядала його руки та шию.

— Що? Щось не так? — він запитав це дуже тихо.

— Твої руки, вони аж занадто рожеві і геть усі вкрилися якимось висипом. І шия також. Може, ти щось з'їв? Скажи, ти вчора нічого не їв такого, що б змогло спричинити подразнення? — Дружина оглянула його руки та шию, розстебнула сорочку і зойкнула: увесь живіт та груди були вкриті маленькими пухирцями. — Я терміново викликаю лікаря, тобі конче необхідно пройти обстеження!

— Але я запевняю тебе — нічого, що б змогло викликати такі ускладнення, я не їв.

Дружина вже встигла зателефонувати лікареві і сказала, що він от-от приїде. Президент викликав секретарку і попросив скасувати заплановані зустрічі та щомісячну прес-конференцію. Та все уважно вислухала й запитала, чим аргументувати таку поведінку президента. Він на мить задумався, а потім відповів: «Скажеш, що я проводжу консультації». Секретарка вийшла, а за три хвилини двері знову відчинилися і до кімнати ввійшов лікар. Йому було років сорок. Високий чоловік, волосся темне, із сивиною, тонкий, із горбинкою, ніс, на верхній губі — шрам, ніжні, як для чоловіка, руки і красиве підборіддя. Це те, що президент одразу помітив, поглянувши на нього.

— Здрастуйте, мене звуть Яким Герцель. Я працював десять років за кордоном, в Африці та США, тепер працюю в Україні. Ваша дружина, — підійшов до президента і, продовжуючи говорити, уважно його оглядав, — сказала, що на тілі висипи. Це може бути алергія, може — якесь захворювання шкіри, може — харчове отруєння. В будь-якому разі я мушу попросити вас роздягтися й лягти на диван, а краще — на лежанку, мені неодмінно потрібно добре вивчити вашу проблему.