— Але ти боїшся… — Гараган прискалив око і, повернувши голову, глянув на дорогу попереду.

— Я боюсь, що пілот, не розуміючи, що робить, оприлюднить факти, які похоронять «ААРОН 44» і нас разом із ним.

Кілька секунд Ельдар Юліанович мовчав, туплячись крізь лобове скло «Фантома» на почорнілий від вологи асфальт і беззвучно ворушачи щелепою, а тоді пальнув:

— Чого прийшов?

Григорій Авер’янов розгубився:

— Я ж… я в… в-в…

— Ти ж для чогось забажав зустрітися? Викладай, що задумав!

Авер’янов знав, що хоче сказати, але язик наче всох, перетворившись на зашкарублий шматок мертвої плоті.

— Пілот… — він прошамкав так тихо, що сам не розчув своїх слів.

— Що? — Гараган театрально нахилив голову до росіянина.

— Я прийшов просити про допомогу, — слова виходили такими кволими, що танули в повітрі, щойно вилітали з рота. Задниця Авер’янова стала мокрою від поту.

Ельдар Гараган стуленими вказівним та середнім пальцями зобразив у повітрі коло, мовляв, продовжуй.

— Я у змозі владнати ситуацію, я гарантую це, але для цього… — Григорій прикусив язика, усвідомивши, що не може переступити невидиму межу.

Гараган по-панібратськи постукав його кулаком по нозі:

— Говори, не бійся, у цій машині, крім мене, тебе ніхто не почує.

І Авер’янов залпом випалив, вивергнувши фразу швидше, ніж устиг про неї подумати:

— Я хочу, щоб ви допомогли ліквідувати пілота! Ліквідувати так, щоб його смерть не викликала підозр, щоб, ну, виглядала природною.

Гараган забрав руку з коліна гостя й уперся долонею у шкіряне сидіння. Потім цілу хвилину мовчав. Витримавши паузу, олігарх указав долонею на таріль з виноградом, що стояла на спеціальній тумбі між передніми сидіннями, злегка виступаючи вглиб салону.

— Пригощайся.

Авер’янов збентежено зиркнув на грона білого винограду. Тоді глипнув на Гарагана, переконуючись, що олігарх не жартує, після чого несміливо простягнув руку і зірвав ягоду. Ельдар мовчав, дивлячись просто перед себе, здавалось, узагалі не зважаючи на пасажира; Авер’янов м’яв виноградину пальцями, наче не знаючи, що з нею робити. Зрештою, підніс до рота, намірившись проковтнути, коли зненацька Гараган різко повернувся на сидінні і ляснув Григорія по підборіддю, вибивши ягоду з рук.