Светлый фон
Якщо сьогодні до восьмої вечора професор нічого мені не повідомить, наступне калічення буде набагато гіршим,

— Ти не можеш вирушати на пошуки була, коли в домі повно здоровенних заступників шерифа, які пильно тебе охороняють, — промовила вона. — А я…

А я думаю, Скот хоче мені сказати щось іще. Або намагається.

А я думаю, Скот хоче мені сказати щось іще. Або намагається.

— Мій любий, — сказала вона, звертаючись до порожньої кімнати. — Я хочу тільки знати, що ти хочеш мені сказати.

3

3

Вона подивилася на електронний годинник, який стояв на столику біля ліжка, й була приголомшена, побачивши, що ще тільки за двадцять хвилин одинадцята. Їй здавалося, цей день уже триває тисячу годин, але, певно, так було тому, що вона провела більшу його частину, намагаючись оживити минуле. Спогади розпросторювали перспективу, а найяскравіші з них могли повністю стерти час, поки вони розгорталися.

Але досить минулого; час подумати про те, що відбувається тепер.

«Що ж, — сказала собі Лізі, — подумаймо. У королівстві Пітсбурґ колишній Цар Інкунків, безперечно, мучиться від жаху, який би мій покійний чоловік назвав „синдромом смердючих яєць“. Заступник шерифа Олстон перебуває в Кеш Корнерз, з’ясовуючи причини невеличкої пожежі. Підозрюваний у підпалі — Аасон. Джим Дулей? Можливо, засів десь поблизу в лісі або з нудьги виструговує собі там палицю, з моїм ножем для відкривання консервів у кишені, чекаючи, коли закінчиться день. Свій „ПТ Крузер“ він міг заховати в будь-якому з десятка покинутих сараїв, яких вистачає навколо, на пагорбі В’ю або в долині Діп Кат, або десь неподалік від містечка Гарлоу. Дарла, певно, уже в дорозі до Портлендського аеропорту, щоб зустріти там Канті. Добра матінка сказала б, що вона подалася на гульки. А Аменда? О, Аменда пішла від нас, люба моя дитино. І, можна сказати, Скот знав, що вона від нас піде, раніше чи пізніше. Хіба він не потурбувався про те, що зарезервувати за нею ту довбану кімнату? Бо треба бодай одного, щоб пізнати когось одного. Як говориться у прислів’ї».

А вголос вона сказала:

— Чи маю я піти до Місячного Кола? Чи не там — наступний етап мого була? І він таки там, правда ж? Скоте, йолопе, як я туди дістануся, коли ти мертвий?

Ти знову намагаєшся сама себе випередити, чи не так?

Ти знову намагаєшся сама себе випередити, чи не так?

Безперечно — говорячи про свою неспроможність добутися до місця, яке вона досі не дозволяла собі навіть повністю пригадати.

Ти повинна зробити набагато більше, аніж підняти завісу й заглянути за її край.

Ти повинна зробити набагато більше, аніж підняти завісу й заглянути за її край.