— Що ти сказала?
— Я про Скота кажу. І він це знав. — Вона підняла одну зі своїх рук і подивилася на червоний шрам на ній. Потім перевела погляд на Лізі. — Убий його, — сказала вона з байдужістю, від якої в Лізі мороз пішов поза шкірою. — Я не бачу в цьому ніякої проблеми.
2
2
Лізі зробила ковтальний рух і відчула, як у неї клацнуло в горлі.
— Ти знаєш, Мендо, насправді я не дуже ясно собі уявляю, що я робитиму. Хочу, щоб ти знала це. Можна сказати, я йду до своєї мети наосліп.
— О, думаю, ти цілком ясно це собі уявляєш, я тобі не вірю, — сказала Аменда майже грайливим тоном. — Ти залишила послання про те, що чекаєш його о восьмій вечора в кабінеті Скота — одне на автоматичному відповідачі, а одне доручила передати своєму професорові, якщо Дулей зателефонує йому. Ти хочеш убити його, і це добре. Ти ж мала надію на своїх копів, чи не так? — І провадила, не давши Лізі відповісти. — Звичайно ж, мала. Але він прослизнув повз них, ніби танцюючи вальс. І майже відтяв тобі цицьку твоїм же таки ножем для відкривання консервів.
Лізі завернула за поворот і опинилася позад ще однієї вантажівки з цистерною-причепом, яка хилиталася з боку в бік; усе було точно, як у той день, коли вони поверталися з Дарлою додому, після того як здали Аменду до лікарні. Лізі натиснула на гальмо, ще раз відчувши себе винною, що веде машину боса. Старі уявлення живучі.
— Скот мав міцний характер, — сказала вона.
— Атож. Інакше він би не вибрався зі свого дитинства живим.
— А що тобі про це відомо? — запитала Лізі.
— Нічого. Він ніколи нічого не розповідав мені про те, яким життям він жив, коли був дитиною. Але, думаєш, я нічого не помічала? Можливо, Дарла та Канті й не помічали, але я помічала, і він знав, що я про все здогадуюся. Ми знали одне одного, Лізі, — і знали в такий спосіб, у який розуміють одне одного двоє людей, що ніколи не сиділи разом за чаркою. І, думаю, саме тому, він опікувався мною. І я знаю дещо інше.
— Що?
— Ти ліпше випереджай цю вантажівку з причепом, поки я не задихнулася від її вихлопів.
— Я не бачу,
— Ти можеш побачити цілком досить, що там попереду. А крім того, Бог ненавидить боягузів. — Коротка пауза. — Цю істину добре знають такі люди, як Скот і я.
— Мендо…
— Обганяй його! Я задихаюся!
— Я не певна, що зможу…