— Я просто розмовляю сама з собою, Мендо.

— Це означає, ти маєш гроші в банку, — сказала Аменда, після чого стало чутно лише звукову доріжку кінофільму. Лізі здавалося, вона пам’ятає кожен її рядок, кожен музичний уривок і кожну подряпину на стрічці.

Якщо ти залишив мені історію, Скоте, то де вона? Тут, у кабінеті, її немає, я готова побитися об заклад. Немає її і в сараї, там немає нічого, крім фальшивих булів, таких як «Айк повертається додому».

Але то була не зовсім правда. Адже в сараї були принаймні два справжні призи: срібна лопата й кедрова скринька доброї матінки, запхана під бременське ліжко. З квадратиком оздоби в ній. Чи не про це казала Аменда?

Лізі так не думала. Якщо в кедровій скриньці й була історія, то це була їхня історія — Скот & Лізі: тепер нас двоє. А якою ж була її історія? І де вона є?

І якщо говорити про «де», то де тепер Чорний Принц Інкунків?

Його не було на автоматичному відповідачі Аменди; не було й на автоматичному відповідачі тут. Лізі знайшла лише одне повідомлення на своєму домашньому відповідачі. Воно було від заступника шерифа Олстона.

«Місіс Лендон, ці бурі та грози завдали місту багато шкоди, а надто на його південних околицях. Хтось — сподіваюся, що я або Ден Бекман, — навідає вас, як тільки зможемо, а поки що я хотів би нагадати вам, щоб ви замкнули всі двері й не пускали в дім нікого з незнайомих людей. Це означає, що всі, хто до вас прийде, повинні знімати головні убори та відкидати назад каптури плащів, хай навіть надворі дощ періщить, як із-під ринви, гаразд? І весь час тримайте при собі мобільник. Нагадую вам, що в разі крайньої потреби вам слід натиснути на кнопку швидкого набору, а потім на одиницю. Тоді ваш дзвінок одразу пройде на офіс шерифа».

— Чудово, — прокоментувала Аменда. — Наша кров ще не засохне, коли вони сюди з’являться. Це, либонь, допоможе їм зробити свої тести на ДНК.

Лізі не завдала собі клопоту відповідати. Вона не мала наміру дозволяти, щоб Джимом Дулеєм зайнялося управління шерифа округи Касл-Каунті. Для неї було б ліпше, якби Джим Дулей сам перетяв собі горло її ножем для відкривання консервів.

Індикатор на автоматичному відповідачі засвітився, показавши цифру 1 у віконечку messages received (одержані повідомлення), та коли Лізі натисла на кнопку play (прослухати), вона почула лише три секунди мовчанки, один глибокий затриманий вдих, після чого слухавку поклали. Можливо, хтось помилився номером, люди часто помилялися номером і клали слухавку, але вона знала, що це не так.