І так, поки він не виплив у свідомість із криком, що вогнем пік у горлі.
Не в змозі втамувати дрож, він глянув на обриси сплячого в сусідньому ліжку. І втупився в зморшкувате провалля рота. Старий тигр без зубів. Старезний лютий бродячий слон, у якого один бивень випав, а другий хитався в лунці. Маразматичний монстр.
— О Господи, — прошепотів Морис Гайзель писклявим і слабким голоском, якого не почув би ніхто, крім нього самого. Сльози потекли по щоках і далі до вух. — О Господи, той, хто замордував мою дружину й доньок, спить зі мною в одній палаті, Боже мій, Боже милий, Боже, він зараз зі мною, тут, у цій палаті.
Сльози потекли ще стрімкіше — сльози люті й жаху, гарячі, пекучі.
Він тремтів і чекав світанку, а той усе барився й не приходив ще цілу вічність.
21
21
Наступного дня, у понеділок, Тод прокинувся о шостій ранку і, коли в кухню зайшов його батько, досі в банному халаті з вензелем і капцях, апатично копирсався виделкою в розбовтаній яєчні.
— Дбранку, — буркнув тато до Тода, проходячи до холодильника, щоб витягти звідти апельсиновий сік.