Тоді ще одна поліційна машина спускається від Шосе-35 і під’їжджає до авто новачків, Золотий Хлопчик і Дейл Ґілбертсон підходять і вітаються з Боббі Дюлаком і ще з одним товстуном, Дітом Джесперсоном, але піжон у капелюсі навіть не дивиться в їхній бік. О, чудовий момент. Він стоїть, зовсім сам, неначе генерал оглядає свої війська. Венделл спостерігає, як таємничий чоловік витягує сигарету, підпалює її та випускає білі клубки диму. Джек і Дейл проводжають новоприбулих до старого магазину, а цей орел і далі палить сигарету, гордовито відділившись від усього, що його оточує. Крізь трухляву стіну Венделл чує, як Дюлак і Джесперсон висловлють незадоволення з приводу смороду; тоді один із них, побачивши тіло, каже:

— Ох!

— Привіт, хлопці! — каже Дюлак.

«Невже це реально? Привіт хлопці?» Голоси допомагають Венделлу добре зорієнтуватися, де тіло, — у кінці кімнати, під дальньою стіною.

Перш ніж троє копів і Сойєр почовгають до виходу зі старого магазину, Венделл висовується, націлює камеру та фотографує таємничого чоловіка. На привеликий його жах, Кіт у Капелюсі моментально повертається в його напрямку і каже:

— Хто мене сфотографував?

Венделл різко відхиляється назад, ховаючись за стіною, але усвідомлює, що цей тип його, очевидно, бачив, його сонцезахисні окуляри просто дивилися на нього! У нього вуха, як у кажана: він почув звук фотоапарата.

— Давай виходь. — Венделл чує, як він каже йому: — Немає сенсу ховатися, я знаю, що ти там.

Венделл бачить лише поліційне авто, що тягнеться за «Понтіаком» із написом «ПРОСТО СКАЖИ НІ», у хвості затору. Там, здається, ситуація доходить до пікової точки. Якщо Венделл не помиляється, то схоже на те, що котрийсь із байкерів витягує одного чоловіка з вікна гарненького зеленого «Олдса».

Саме час викликати підкріплення. Венделл знову прямує до передньої стіни будівлі та махає своєму загону. Тедді Ранкельман волає:

— Ого-го!

Дудлс верещить, як кіт із приходом теплих днів, четверо його помічників пролітають повз нього, створюючи гамір, на який він навіть не міг сподіватися.

13

13

Денні Чеда і Пем Стівенс уже і так ледь дають раду непроханим відвідувачам, аж тут чують звук газуючих мотоциклів і думають, що саме Грізної П’ятірки їм і бракувало для повного щастя. Позбутись Тедді Ранкельмана і Фредді Сакнессама було не так уже й важко, але не минуло і п’яти хвилин, як смуги в східному напрямку Шосе-35 були переповнені людьми, які вважають, що мають повне право подивитися на звалені в напівзруйнованому «Смачно в Еда» трупи. Вони відряджають один автомобіль, а на його місці з’являється два. Усі вимагають довгих пояснень, чому вони як платники податків і зацікавлені громадяни не можуть потрапити на місце злочину, до того ж такого трагічного, такого болючого, такого… ну, такого цікавого. Більшість із них відмовляються вірити, що в руїнах лише тіло Ірми Френо; троє людей поспіль звинувачують Денні в укриванні Рибака, а хтось навіть назвав його «Рибаковим Щитом». Чорт. Як не дивно, але більшість цих мисливців за трупами ледь не переконані, що поліція захищає Рибака!