Дейл кашляє в кулак і знизує плечима.

— Він хотів, щоб ми знайшли її.

— Так, звичайно, — каже Джек. — Він сказав нам прийти сюди.

— Але навіщо він це зробив? — запитує Боббі.

— Він пишається своєю роботою. — З далекого куточка пам’яті Джека огидний голос каже: «Не лізь, не зв’язуйся зі мною, а інакше я розмащу твої кишки від Расіна до Ла-Рів’єр». Не маючи більше доказів, крім свого переконання, Джек розуміє: якщо він дізнається, кому належить цей голос, то він дізнається ім’я Рибака.

Він не може; все, що Джек Сойєр може пригадати в цей момент, — це сморід, гірший, ніж смердюча хмара, що заповнює цей напівзруйнований будинок, — огидний запах, що надходить із південного заходу іншого світу. Це теж був Рибак, чи хай би хто він був у тому світі.

У його свідомості пробуджується думка, гідна колишньої зірки з відділу розслідування вбивств поліції Лос-Анджелеса, і він каже:

— Дейле, я думаю, ти маєш дати Генрі послухати запис дзвінка на «911».

— Не розумію. Навіщо?

— Генрі чує навіть те, що кажан не може. Навіть якщо він не впізнає голос, він дізнається в сотні разів більше, ніж ми зараз знаємо.

— Дядько Генрі ніколи не забуває голоси, це правда. Гаразд, давай забиратися звідси. Медичні експерти й автофургон для збирання доказів будуть за кілька хвилин.

Відстаючи від двох інших чоловіків, Джек думає про кепку з написом «Брюерс» і те, де він її знайшов, — у світі, існування якого він заперечував більшу частину свого життя і повернення до якого сьогодні вранці вразило його до глибини душі. Рибак залишив кепку для нього на Територіях, землях, про які він уперше почув, коли був шестирічним хлопчиком Джекі — коли Джекі було шість, татко грав на сурмі. Та величезна пригода повертається до нього не тому, що він так хоче, а тому, що вона має повернутися: вона змушує брати самого себе за шворки й тягнути вперед. Вперед, до свого власного минулого. Рибак пишається справою своїх рук, так, Рибак свідомо дражнить їх — це настільки очевидно, що жодному з них не доводиться озвучувати це — але насправді Рибак цькує лише Джека Сойєра, єдиного, хто бачив Території. І якщо це правда, швидше за все, так і є, тоді…

…тоді Території і все, що там є, так чи інакше мають стосунок до цих мерзенних злочинів, і його було втягнено в щось надзвичайно важливе, поки що йому не зрозуміле. Вежа. Промінь. Він бачив це в маминих рукописах, щось про те, що Вежа падає, Промені ламаються: усі ці речі є частинками головоломки, хай би що вони означали, оскільки Джек інтуїтивно відчуває, що Тайлер Маршалл досі живий, захований у якійсь кишені потойбічного світу. Через те що ні з ким не може про це поговорити, навіть із Генрі Лайденом, він почувається самотнім.