— На цій вулиці є сховище «Cube Smart». Державне сховище. У них є камери, туди легко дістатися і так далі. Але Том Дуґласс звернувся не до них.

— Бо він старомодний.

— Можливо, — сказала Майя. — Або ж він дуже не хотів, аби про це знали. Подумайте. Ви хакнули його кредитні картки. Якби він платив чеком чи карткою в нормальному сховищі, то, мабуть, знайшлися б записи про це. Вочевидь, він цього не хотів.

Приміщення «Кузовної майстерні JR» було бетонне, пофарбоване в жовтий колір. Двоє гаражних дверей зачинені. Майя бачила висячі замки навіть із відстані. Траву тут давно не косили, якщо це взагалі колись траплялося. Територією розкидані іржаві автомобільні деталі. Майя та Корі обійшли двір, прямуючи за майстерню. На їхньому шляху постало кладовище машин. Майя помітила старий, колись білий «Oldsmobile Cutlass Ciera» середини дев’яностих — таке ж авто колись було в її батька, і на мить Майя перенеслась у той день. Тато повертає за ріг, вони всі його чекають, тато сигналить, на обличчі хижа посмішка, мама застрибує наперед, Клер та Майя сідають на заднє сидіння. Авто далеко не модне, але тато його любив, і Майя, хоч і почувалася дурепою, не могла стриматись і не запитати себе, може, це саме той олдсмобіль, який тоді зробив її тата таким щасливим, не могла не подумати, що кожна машина в цій купі сміття одного дня виїхала зі стоянки яскравою й новою, повною захвату, надій, сподівань, а тепер вони лежать зруйновані, помирають разом, деталь до деталі, на задньому дворі старої майстерні поблизу десятого шосе.

— Усе гаразд? — спитав Корі.

Майя мовчки рушила далі. Увімкнула ліхтарик. Подвір’я площею два чи три акри,[45] і у правому кутку Майя помітила два сараї, майже сховані за старим шевроле — такі люди купують у «Home Depot» чи «Lowe’s» для зберігання лопат, граблів та іншого садового приладдя.

Вона вказала на них променем ліхтарика. Корі примружився, тоді кивнув. У повній тиші вони рушили вперед, переступаючи ковпаки, деталі двигунів та двері автомобілів, які рясно вкривали їхній шлях.

Сараї були дрібні, десь із чотири фути заввишки та чотири фути завширшки.[46] Майї здалося, що вони зроблені зі смоли або з іншого міцного пластику для будь-якої погоди. Такі штуки можна самостійно зібрати за годину. На обох висіли великі замки.

Вони йшли далі, але десь у десяти ярдах[47] від сараїв і Майя, і Корі відсахнулися від запаху, відчутого ними одночасно.

Корі подивився на Майю, його обличчя виражало жах. Майя лише кивнула.

— О ні, — промовив Корі.

Корі хотів розвернутись і втекти одразу ж.