Мейсен зиркнув на годинник і встав. Вік теж хотів був підвестися.

— Ні, залишайтеся тут. Я зроблю короткий телефонний дзвінок і скоро повернуся.

Вік залишився сидіти на місці. Вхідні двері гримнули, зачиняючись за Мейсеном. Цей звук нагадав йому про Теда, і Вік скривився. Довелося зціпити зуби, щоб стримати сльози. Де вони? Факт, що «пінто» немає на місці, здався обнадійливим лише на мить.

Сонце вже повністю вийшло, заливаючи яскравим рожевим світлом касл-рокський пагорб і будинки та вулиці внизу. Промінь упав на гойдалку, на якій він безліч разів катав Теда… Усе, чого він бажав, це знову катати сина на гойдалці і щоб поряд стояла дружина. Вік штовхатиме гойдалку, доки не відлетять руки, якщо Тед захоче.

«Татку, я хочу сонечко, хочу сонечко!»

Голос у голові сповнив душу холодом. То був голос привида.

За хвилину двері знову відчинилися. Мейсен присів поряд і запалив нову цигарку.

— «Твін Сіті Форд» із Саус-Періса, правильно? — уточнив Мейсен.

— Так. У них ми придбали «пінто».

— Я вирішив ризикнути й зателефонував туди. Мені пощастило. Менеджер з обслуговування був уже на місці. Вашого «пінто» там немає і не було. Хто цей тутешній механік?

— Джо Кембер, — відповів Вік. — Напевне, Донна таки вирішила відігнати машину до нього. Спершу не хотіла, бо це дуже далеко, на околиці, а на її дзвінки ніхто не відповідав. Я сказав їй, що, найімовірніше, Кембер удома, просто працює в гаражі. Гараж перероблено з колишнього сараю, тож він не проводив туди телефон. Принаймні коли я був там останній раз, телефону не було.

— Ми перевіримо, містере Трентон, — сказав Мейсен, — та все одно машини там немає.

— Чому?

— Тому що в цьому немає ні крихти логіки, — пояснив Мейсен. — Я був на дев’яносто п’ять відсотків упевнений, що її немає і в Саус-Перісі. Ось дивіться: всі наші попередні висновки поки що не підлягають сумніву. Молодій жінці з дитиною потрібна машина. Припустімо, вона відвезла її у «Твін Сіті Форд», і там сказали, що на ремонт піде кілька днів. Чим вона повернеться назад?

— Вони дадуть їй замінну машину на час ремонту. А якщо ні, то, гадаю, здадуть якусь напрокат за дешевшою ціною.

— Правильно. Прекрасно! То де ж вона?

Вік глянув на під’їзну доріжку, ніби чекав, що там і справді з’явиться автомобіль.

— Викрадати змінну машину в Кемпа причин не більше, ніж викрадати «пінто» вашої дружини, — зауважив Мейсен. — На цій підставі «форд» можна було виключити заздалегідь. Тепер припустімо, що ваша дружина відвозить «пінто» в гараж до цього Кембера. Якщо Кембер дав їй якусь стару розвалюху, щоб мати на чому їздити, доки він полагодить її авто, тоді ми повертаємося туди, звідки прийшли. Де ця розвалюха? Тепер припустімо, що вона пригнала «пінто» до Кембера, а він сказав, що, аби його полагодити, знадобиться деякий час, а іншої машини в нього немає. Тоді ваша дружина телефонує комусь із друзів, і цей друг приїжджає її забрати. Стежите за моєю думкою?