— Ми його ось-ось зловимо.

Журналіст знову зареготався. Анаїс урвала його сміх.

— Чи має «Метис» якийсь зв’язок із грецькою міфологією?

— Якщо не брати до уваги назви, то ніякого. Слово «метис» грецького походження. Означає «мудрість». — Він видихнув цілу хмару диму в бік ліхтаря. — Це ціла програма.

Анаїс замислилася. Одне ніяк не пов’язувалося з другим. Із досвіду вона знала, що світ насильницьких смертей — це особливий світ. Зі своїм словником. Своїми способами. Мотивами. Що спільного поміж серійним убивцею і виробником фармпрепаратів? Між постачальником антидепресантів і стріляниною з «Гекати-2»?

— Ви йдете хибним слідом, — підтвердив її сумніви Коскас. — «Метис» — широко відомий промисловий холдинг. У них купа проблем, та це особливі проблеми. На них нападають, але з цілком інакших причин. Наприклад, ганять за клінічні досліди на людях, за те, що вони використовують недужих як піддослідних кроликів. Звинувачують у тому, що вони штучно роздмухують попит на свою продукцію і підсаджують на неї дедалі більшу кількість люду. Ось і все. Ніколи компанія такого масштабу не встряне до вбивств, про які галасують часописи.

— А їхні гадані зв’язки з армією?

— Так ото ж. Якби в «Метиса» постала проблема, що потребує розв’язання силовими методами, вони звернулися б до своїх партнерів. І ви ніколи ні про що не дізналися б.

Анаїс подумки погодилася з ним. Та тут на думку їй спала ще одна подробиця. 12 лютого охоронна агенція, філія холдингу, подала заяву про викрадення авто моделі Q7, яке їй належало, що доводило його цілковиту непричетність до вбивств.

— Як ви гадаєте, люди з «Метиса» можуть сфальсифікувати протокола жандармерії?

— Здається, ви так нічого й не второпали, — посміхнувся Коскас. — Якщо вірити чуткам, то «Метис» — це передовсім армія. Тобто жандармерія. Тобто поліція. Тобто всі ті, хто носить у Франції однострої. Усі, що охороняють лад і закон. Не можна сказати, що хробак промикнувся у плід. Хробак і плід — це те саме. Вони об’єдналися, щоб опиратися новим ворогам. Терористам. Шпигунам. Саботажникам. Усім, хто так чи інакше може загрожувати безпеці нашої країни.

У неї крутилося на язиці ще одне запитання, та журналіст уже зник у пітьмі. Вона лишилася віч-на-віч із мостом, із небом і безгомінням. Зате тепер вона знала, що їй треба робити. Спершу виспатися. А потім узятися до діла.

Зчепитися з Мінотавром власної міфології.

Допитати свого батька.

Він прокинувся удосвіта.

Знайшов кухню біля їдальні і приготував каву. Тепер він стояв біля широкого вікна й розглядав довколишній краєвид. Дніло, і перед його очима постали подробиці, яких учора, під дощем, він і не помітив. Ніяких валунів, пальм і оливкових гаїв. Їх заступили круті ущелини, червоні скелі, ялинові ліси і звивисті стрічки шляху, що петляв гірськими кручами.