Хоч як воно дивно, ні мінерали, ні вуглеводи найманців не зацікавили. Набагато більший інтерес виявили вони до сільського господарства. Вони ж родом звідси, з Бордо. Із селянських дітей. Ото вони й заходилися вирощувати сільськогосподарські культури, розвивати нові агротехнічні методи, виробляти добрива і пестициди. Потроху вони розширювали поле діяльності, залучивши до нього і розробки в царині хімічної зброї. Надто ж активно точилися дослідження зі створення газів нейротоксичної дії, що вражали нервову і дихальну систему організму, таких як зарин, табун і зоман[34].

Коскас припалив нову цигарку від недопалка і провадив далі.

— Загалом, у цьому немає нічого дивного. Традиційно хімічну зброю створюють виробники добрив і пестицидів. Наприкінці 70-х «Метис» зробився міжнародним холдингом, що високо цінувався на ринку сільськогосподарської та хімічної промисловості.

Анаїс навіть не діставала записника. Параноя зобов’язує. Вона сподівалася запам’ятати цю інформацію, можливо, Костас віддасть їй свої матеріали або копії. Та вона не дуже в це вірила. Вони не залишають за собою помітних слідів.

— Ірано-іракська війна відкрила перед ними ще один ринок збуту, — провадив Коскас. — Уперше після війни 14-го року і всупереч Женевській конвенції іракці вирішили застосувати проти ворога хімічну зброю. «Метис» був їхнім постачальником. Холдинг продав Саддамові Хусейну тонни отруйних газів. 28 червня 1987 року Ірак застосував їх проти іранського міста Сердешта. 17 березня 1988 року він повторив те саме проти курдського міста Галабджа. Загалом жертвами хімічної та біологічної зброї, забороненої міжнародною конвенцією, стали сотні тисяч людей. І все це завдяки «Метисові».

Звучало воно жахливо, та Анаїс не поспішала довіряти інформації, яку неможливо перевірити. Розповідь журналіста надто вже скидалася на страшні казочки на тему: «Від нас усе приховують, нам нічого не кажуть».

— Які у вас джерела?

— Надійні, не сумнівайтеся. Досить переглянути папери з державних архівів, що зберігаються у відкритому доступі. Всі факти широко відомі. Обізнані давно вже не мають із цього приводу ніяких сумнівів.

Що ж, нехай воно й так, думала собі Анаїс. Але який зв’язок поміж усією цією геополітикою і міфологічними вбивствами? І тим паче з Віктором Янушем.

— А що сьогодні робить «Метис»? Конкретно?

— На початку 90-х вони зрозуміли, що в хімічної зброї немає майбутнього. Навіть Ірак відмовився отруювати людей газами. І тоді вони перейшли до фармацевтики. Зокрема, до виробництва психотропних препаратів. Гадаю, для вас не секрет, що на сьогодні цей ринок зазнає небувалого піднесення. Розвинуті країни щороку витрачають сто п’ятдесят мільярдів євро на ліки. І чимала частка видатків припадає на психоактивні речовини. Найбільшої популярності зажили поміж ними сертекс, лантанол і рода-100. А випускає їх «Метис».