Один із огрядних санітарів квапливо пробіг повз нього, а наблизившись до телефону, пробурмотів щось нерозбірливе. Затамувавши подих, Вульф спостерігав за тим, як чоловік схопив слухавку і притиснув її до вуха, по-справжньому боячись того, хто чи що там було на іншому кінці лінії.
Обличчя чоловіка розповзлося у широкій посмішці.
— Так, знаю, вибачте. Тут був один із пацієнтів, — перепрошуючи пояснив він.
Вульф повільно підвівся і побрів до своєї кімнати, думаючи про те, що він напевно, зрештою-таки збожеволів.
Розділ 33
Розділ 33
Неділя, 13 липня, 2014 [13.10]
Фінлі викреслив ще одне прізвище зі списку перед тим, як повернутися до решти чотирьох сотень звільнених службовців, потішив себе десятисекундним потягуванням. Він бачив, як Бакстер за своїм столом у кутку зосереджено опустила голову, одягнувши навушники, щоб відгородитися від гамірного офіса.
Едмундс залишив конференц-залу у непридатному для роботи стані — захаращену скрізь паперами, і тепер сидів за столом Сіммонса, щоб мати доступ до комп’ютерної програми, яку Фінлі навіть не впізнав. Ваніта і Сіммонс зачинилися в її крихітному кабінеті, щоб переглянути інтерв’ю Андреа Гол, і, без сумніву, оцінити можливу шкоду. Затамувавши подих, вони чекали, яку ще скандальну новину могла виголосити далі колишня дружина Вульфа. Хоча на час інтерв’ю «годинник смерті» зник з екранів, жоден із них не потребував нагадування про той обмежений час, який вони мали.
Фінлі поглянув на наступне прізвище у списку. Він поєднував обмежену інформацію, надану Міністерством оборони, та відомості з Національної комп’ютерної мережі, Національної бази даних поліції та Ґуґла, щоб сконденсувати воєдино свої підозри. Він волів би почуватися вільніше, адже, зрештою, цілком можливо, що їхнього вбивцю не звільняли з армії, і що він навіть ніколи не служив там. Фінлі намагався гнати від себе такі думки. Це був їхній найкращий шанс знайти Вульфа, тож вони з Бакстер продовжуватимуть надавати Едмундсу прізвища, щойно знаходитимуть їх.
Набундючений Блейк підійшов до столу Бакстер. Вона не витягувала навушників і продовжувала працювати, сподіваючись, що він зрозуміє натяк і відійде, але, вочевидь, йому варто було сказати про це вголос, адже він помахав рукою їй перед обличчям.
— Відвали, Блейку, — випалила вона.
— Ого! Не варто аж так. Я підійшов лише запитати, як ти. Знаєш, Андреа Гол зробила скандальні заяви про Вульфа та «невідому» колегу, — промовив він з уїдливою посмішкою. — Я лише хотів сказати, що ми всі про це підозрювали, але…