Побачивши вираз обличчя Бакстер, Блейк замовк і відступив назад. Він пробурмотів щось нерозбірливе й пішов. Для Бакстер новини стали несподіванкою, і їй було соромно це визнавати, але це її трохи образило. Їй здавалося, що вони з Андреа все вирішили, і що Андреа зрештою-таки змирилася з тим, що між нею та Вульфом нічого не було. З іншого боку, мова йшла про жінку, яка зараз на світовому телебаченні копирсалася у брудній білизні свого колишнього чоловіка, за лічені години до його можливої смерті.

Та все одно, таку мізерну зраду і порівняти не можна було з тим, що Бакстер відчувала до Вульфа.

Годиною пізніше Фінлі невміло ввів до комп’ютера наступне прізвище й ім’я зі списку. Він був набагато повільніший за Бакстер, однак хотів перевірити якомога більше осіб, доки вона закінчить свою половину, і робив для цього все можливе. Записи Міністерства оборони були типово стислими:

«Штаб-сержант Летаніель Массе, 16/02/74, агент служби розвідки, звільнений за станом здоров’я — червень, 2007».

— Ну, і на чиєму вони боці? — пробурчав він, розмірковуючи над тим, чи змогли б вони надати менш розпливчасту інформацію, якби хоча б спробували.

Він нашкрябав слова «військова розвідка» на серветці, яка залишилася після обіду.

Швидкий пошук у Ґуґлі показав сторінки результатів — здебільшого нові історії та обговорення. Він відкрив посилання згори сторінки.

«…Штаб-сержанта Массе відкомандирували до Королівського Англіканського полку… єдиний вижив після нападу, внаслідок якого загинули дев’ятеро осіб із його загону… їхній супровід натрапив на узбіччі на саморобний вибуховий пристрій південніше від Гайдарабада у провінції Гільменд… лікувався внаслідок небезпечних для життя пошкоджень та “значних” опіків обличчя та грудей…»

«Вижив — Комплекс Бога?» — записав Фінлі поруч із коричневою плямою від соусу. Він увів деталі до Національної бази даних поліції і був приємно здивований знайти чимало інформації, включно зі зростом (6 футів та 3 дюйми), сімейним станом (неодружений), працевлаштуванням (безробітний), зареєстрованою інвалідністю (так), найближчими родичами (жодного), відомими адресами (жодної за останні п’ять років).

Такі збіги з описом Едмундса спонукали Фінлі шукати далі, і він перейшов на другу сторінку, де пояснювалися причини такого обсягу інформації про штаб-сержанта Массе. Там було прикріплено два документи. Першим виявився звіт про інцидент, викладений міською поліцією Лондона в червні 2007:

— 2874 26/06/2007

— Палата виробничої гігієни, 3 поверх, 58, Портленд Плейс, W1.