— Це ж не ти, правда? Я знаю, ти рано встав.

— Якби мені заманулося прикрасити двері Дірки, я скористався б туалетним папером, — відповів я. — Весь крем для гоління йде мені на лице. Я ж такий самий незаможний студент, як і ти. Не забувай.

Зморшка стурбованості розгладилась і Нейт знову став схожим на хлопчика з церковного хору. Лише тепер я зауважив, що на ньому немає нічого, крім трусів і безглуздої блакитної шапочки.

— Це добре, — сказав він, — бо Девід кричав, що знайде, хто це зробив, і подбає, щоб він потрапив на дисциплінарну комісію.

— ДК за крем на його граних дверях? Сумніваюся, Нейте.

— Маячня собача, але, по-моєму, він серйозно, — заперечив Нейт. — Іноді через Девіда Дірборна мені згадується той фільм про божевільного капітана. Ну, з Гамфрі Боґартом. Пам’ятаєш?

— Ага. «Бунт на «Кейні»».

— Угу. А Девід… ну, скажімо, вважає, що скликання ДК — прямий обов’язок старости поверху.

В університетському статуті правил поведінки відрахування було найвищою карою і приберігалося для порушень на зразок крадіжки, завдавання тілесних ушкоджень та зберігання або вживання наркотиків. Дисциплінарне покарання стояло на сходинку нижче і накладалося за порушення на кшталт присутності в кімнаті дівчини (якщо ж вона виявлялася там після відбою в жіночому гуртожитку, його могли замінити на відрахування, хоч сьогодні в це й важко повірити), за зберігання в кімнатах алкогольних напоїв, користування шпаргалками на іспитах та плагіат. Будь-яке з вищевказаних порушень теоретично теж могло призвести до відрахування, а щодо шпаргалок, частенько саме так і траплялося, особливо якщо їх виявляли на сесіях і випускних іспитах. Та найчастіше за все справа обмежувалася дисциплінарним покаранням, що не знімалося аж до кінця семестру. Мені не хотілося вірити, що староста гуртожитку спробує домогтися ДК у заступника декана Ґарретсена за кілька невинних мазків кремом для гоління. Але ж це був Дірка, педант, такий схиблений на щотижневих перевірках кімнат, що тягав за собою маленького стільчика, щоб досягнути до горішніх полиць тридцяти двох стінних шаф, мабуть, вважаючи це частиною своїх обов’язків. Цю ідею він, найімовірніше, запозичив у РОТК[36], яку він любив так само палко, як Нейт — Сінді та Рінті. А ще він ставив хлопцям мінуси (це правило офіційно все ще діяло, та на практиці, за винятком РОТК, майже не застосовувалося) за погане прибирання кімнати. Набереш багато мінусів — потрапиш на ДК. Теоретично ти міг вилетіти з університету, втратити право на відстрочення служби і закінчити, граючись у хованки з кулями у В’єтнамі, тільки через те, що регулярно забував винести сміття і замести під ліжком.