— Ти хворий, Ронні, — озвався я.

— Давайте ще, — запропонував Г’ю. Здається, П. Т. Барнум мав рацію: такі, як Г’ю, дійсно народжуються щохвилини. — Хочу відігратися.

— Ну, — протяг Ронні, оголюючи нечищені зуби в широкій усмішці, — я згоден дати тобі хоча б шанс. — Він подивився на мене. — А ти як, бійцю?

Підручник з геології валявся забутий на канапі позаду. Мені хотілося повернути свій четвертак і додати до нього ще щось, щоб дзвеніло. А ще дужче хотів провчити Ронні Мейленфанта.

— Мішай давай, — відповів я, а тоді вперше промовив слова, які в наступні неспокійні тижні повторюватиму щонайменше тисячу разів:

— Наліво чи направо?

— Нова партія, значить, направо. Ну і кретин, — Ронні закудкудакав, потягся і з блаженством став стежити, як карти розлітаються з колоди. — Як же я люблю цю гру!

7

7

На цій другій партії я й зачепився. Цього разу замість Г’ю до сотні ракетою злетів Ешлі, чому завзято сприяв Ронні, за кожної нагоди відвантажуючи на його бідну голову «стерво». Мені в цій грі пікова дама дісталася лише двічі. Першого разу я притримував її протягом аж чотирьох ходів, хоч міг добити нею Ешлі. Врешті, коли я вже почав думати, що сам собі викопав яму, Г’ю Бреннен відібрав хід в Ешлі й одразу ж викинув дзвінку. Йому слід було знати, що цієї масті в мене не було, і то від початку гри, але Г’ю цього світу мало що знають. Гадаю, саме тому Ронні цього світу так люблять грати з ними в карти. Я довершив хід «стервом», затис носа і затрубів Г’ю. Так ми в давні й химерні часи шістдесятих казали «фе».

Ронні насупився.

— Нащо ти це зробив? Ти ж міг вибити цього членоїда! — він кивнув на Ешлі, що дивився на нас доволі тупо.

— Правильно, але я не такий дурень, — я постукав по папірцю з очками. На той момент у Ронні їх було тридцять, у мене — тридцять чотири. Інші двоє мали значно більше. І питання було не в тому, хто з жертв Ронні програє, а хто з двійки тих, що вміють грати, переможе. — Знаєш, я і сам не проти подивитися фільми з Боґі, серденько.

Ронні вищирив сумнівні зуби в посмішці. Тепер він грав на гальорку. Ми привабили вже з півдесятка глядачів. Серед них Скіпа і Нейта.

— Хочеш грати так, га? Гаразд. Розтягуй щоки, дебіле! Зараз я туди тобі дещо вставлю.

Двома роздачами пізніше вставив йому я. Ешлі, який почав цю здачу з дев’яноста вісьмома очками, поспішив перетнути межу. Глядачі в мертвій тиші стежили, чи зможу я всунути Ронні шість чирв, а саме стільки було потрібно, щоб побити його з очком переваги.

Ронні спочатку тримався, відбиваючи чужі ходи малими картами й уникаючи ходити самому. Якщо в «чирві» у вас дрібні карти, ви практично куленепробивні.