На нижній сходинці з’явився Бенфорд і завмер, шокований. Дженніфер кинула швидкий погляд на опасистого, пожмаканого чоловіка — він стане десертом після головної страви, — а Нейт заїхав черевиком їй по гомілці й ступив на милу, рожеву, як у Лоліти, ступню, через що Дженніфер відступила на дюйм, а Нейт висковзнув з її чіпких рук і щосили заїхав з носака по спадексовому виступу між ногами. Дженніфер гаркнула, як чоловік, схопилася за те місце обіруч, важко повалилася на підлогу, перекинулася набік і склалася.

Бенфорд глянув на Нейта, тоді знову на потвору на підлозі. Ніщо в його тридцятирічній кар’єрі полювання на кротів, виловлювання шпигунів і відстежування агентів не було подібним до цього. Особливо на те, коли Дженніфер зненацька встала, ніби якийсь нестримний серійний убивця в літньому таборі біля озера. Вона підняла кавовий столик зі стільницею з дерева і скла, що стояв перед диваном, і пошпурила його через всю кімнату в Бенфорда, який досі стовбичив на нижній сходинці маршу. Бенфорд використав якийсь прихований заряд швидкості — либонь, збережений ще з його двох років роботи завгоспом прінстонської команди з академічної греблі у 1960-ті — і рвонув угору сходами саме в ту мить, коли столик влучив просто в те місце, де він стояв, розбиваючи деревину і скло і вибиваючи дві міцні балясини. Бенфорд не припинив бігти сходами і зник на другому поверсі.

Дженніфер повернулася до Нейта, котрий уже стояв посеред вітальні. За кілька останніх секунд він встиг зробити кілька кроків, щоб дістати залізну кочергу з підставки біля каміна, і зараз тримав її біля себе. Дженніфер знову кинулась до Нейта, розмахуючи хвостиком, її босі ноги злегка ляпали по дерев’яній підлозі. Нейту химерно пригадалося, що його інструктора з рукопашного бою звали Карлом, він зробив крок назустріч і, клацнувши зап’ястям, ударив Дженніфер кочергою по шиї, як на тренуваннях із ближнього бою, прямісінько в плечове сплетіння. По Нейтовій руці пробігла віддача від удару. Здалося, ніби він ударив по стовбуру кам’яного дуба.

Із Дженніфер вирвався на подив жіночний зойк, коли вона боком повалилася на диван, який перекинувся на спинку, звідки злетіло покривало. Вона прокотилася три фути по підлозі й ударилась об дальню стінку, впершись обличчям у плінтус. Важко дихаючи, його рука заніміла й дрижала, Нейт міцно стиснув кочергу, обійшов перекинутий диван і присів біля неї. В неї злегка сіпалась нога, а мавпячі сідничні м’язи тріпотіли. Нейт відтягнув її й перекинув на спину. Одне око Дженніфер було розплющене, невидюче; інше, несиметричне, закотилося. Її рот був роззявлений, однак дихання Нейт не відчув. Йобані рожеві нігті на тлі темної дерев’яної підлоги. Одна нога Дженніфер з напедикюреними нігтями лежала на покривалі, мов еклер на вітрині.