— Не побивайся, Деніеле, — почула вона Кевінові слова. Цікаво, чи Деніел так само добре чув їхню розмову?

— Еге, — пригнічено відповів Деніел. — Тільки я винен у тому, що Арні сьогодні вбили, а щодо собак — і поготів. Чому мені перейматись?

— Послухай, що зроблено — те зроблено…

— Чудно, Алекс теж так сказала.

— Отруйниця добре кумекає. Це новий для тебе світ, малий. У ньому більше вбитих. Отже, я не кажу, що такі речі тебе не стосуватимуться більше. Тільки не дозволяй усьому цьому затуманити твоє бачення.

Кевін раптом заговорив тихішим тоном, і Алекс зраділа, що, мабуть, Деніел не міг розчути частину їхньої розмови, під час якої вони понизили голоси. Але їй кортіло знати, що Кевін хоче, аби вона не розчула.

— Гадаю, що так, — відповів Деніел. Пауза. — Можливо, і ні… Зроблю. Так. Добре. Що робитимеш із собаками? Ми мусили залишити Хана там.

— Еге, — голос Кевіна знову залунав гучно, як завжди. — Я люблю того велетня, але він має розміри, негодящі для перевезення, га? Неподалік є розплідник собак, у якому колись працював Арні. Він радше мій конкурент, а не друг, але він знається на тому, скільки коштують мої собаки. Арні з ним домовився, що якщо ми коли-небудь забажаємо вийти зі справи, він викупить у нас усю зграю. Арні ніби дав зрозуміти, що вони можуть прийняти таке рішення несподівано, без попередження і посеред ночі. Я зателефоную йому, і він зустрінеться зі Службою контролю тварин, перш ніж вони утнуть якусь дурницю.

— А копи не запідозрять…

— Я навчу його. Він скаже, що Арні зателефонував, почувши постріли, абощо. Не турбуйся, із собаками все буде добре.

Деніел полегшено зітхнув.

— Я страшенно сердитий, що він отримає Хана отак безкоштовно. Він роками намагався його придбати.

— Мені прикро…

— Серйозно, малий, не переймайся. Ти не виживеш, якщо будеш прив’язуватись. Я знаю, як почати. А тепер шануйся і роби все, що скаже Олеандр, гаразд?

— Стривай, Кев. Мені дещо спало на думку. Я хотів поговорити з тобою саме про це.

— Тобі спала думка?

Алекс відчувала скептицизм за три кілометри.

— Так, власне. Я згадав про будиночок Маккінлі біля озера.

Кевін на мить замовк.

— Зараз не на часі подорожі за спогадами, малий.