Просунувши другу руку йому під плече, вона хаотично почала намацувати вихідний отвір. Її пальці намацали, де розірвано його піджак; вона просунула пальці в цю дірку, потім в отвір у його спині, намагаючись перевірити дихальні шляхи. Отвір здавався не більшим, ніж у грудях. Куля прошила його наскрізь.

— Кевіне! — у її грубому крику зосередилась уся паніка, відчувати яку вона була не в змозі через заціпеніння. — Мені потрібна моя скриня. Негайно!

І знову рух, але вона не озирнулась, щоб подивитись, чи то Кевін допомагає їй, чи Діверз-переможець прийшов, аби убити її. Вона збагнула, що їй навіть байдуже, Діверз це чи ні; вона не боялась нічого, що він міг скоїти з нею. Бо якщо Кевін не в змозі підвестися, і вона не отримає те, що їй негайно потрібно, Деніел помре за лічені хвилини.

У неї були запаси всього, що їй потрібно, у машині, але вона гадки не мала, як витягти Деніела нагору.

Щось металеве гепнулось додолу біля її лівого ліктя.

— Сумки на блискавці, — несамовито командувала вона. — Відділення на самому споді, ліворуч, а стрічка має бути десь на самому верху.

Кевін виклав усе, що їй потрібно, на груди Деніела, біля її руки. Стрімко, на видиху, вона змінила рукавичку на поліетиленовий пакунок, наказавши Кевінові міцно приклеїти його стрічкою із трьох боків. У неї не було нічого, що правило б за клапан, який випускав би надлишок повітря, тому їй довелося не заклеювати з четвертого боку. Він втягуватиметься на місці отвору, коли Деніел вдихатиме, і випускатиме повітря, коли він видихатиме.

— Переверни його до мене, маю закрити вихідний отвір.

Кевін обережно перевернув свого безтямного брата до себе. Вона сподівалась, що така поза зменшить тиск у його неушкодженій легені. Їй довелося ненадовго відпустити рану, поки Кевін пересував його, а потім ще на одну безцінну секунду, поки Алекс розтинала скальпелем його сорочку та піджак, щоб не заважали. Розглядаючи калюжу крові під ним, Алекс приклеїла ще один поліетиленовий пакунок до спини Деніела. Справді, не так і багато крові. Дивом куля цілковито проминула його серце, а також основні судини. Вихідний отвір був, на око, чистим, жодних уламків кістки вона не помітила. Якщо вона зможе зробити так, щоб він дихав, то допоможе протриматись йому ще годинку.

Її хаотичне планування перервав голос Кевіна:

— Карстен досі живий. Що ти хочеш, аби я зробив з ним?

— Можна його врятувати? — спитала вона, перевіряючи потік повітря та тиск у Деніела. Він утратив забагато крові. У нього був шок. Вона досі могла намацати пульс на його зап’ястку, але він був слабкий і ставав чимраз слабшим. Схопивши шприц із таці нагорі, вона впорснула йому кетамін та, окремо, знеболювальне.