Обережно поставивши чашку на стільницю, вона, стиснувши тремтливі руки в кулаки, поволі повернулася до стільця біля Деніелового ліжка й сіла. Насправді в операційній стояло два поєднаних столи. Для Деніела жодні з тутешніх меблів завдовжки не годились.

За мить вона схилила голову на тонку, вкриту пластиком подушку й заплющилась.

Вона міркувала про те, чого сьогодні їм вдалося досягти, та що вона фактично виторгувала Деніелове життя.

Діверз та Карстен померли. Можливо, більше немає жодної живої душі, окрім Вейда Пейса, котра б знала, що вона — жива. І йому лишились лічені години життя. Сподівалась.

Кевін хропів на підлозі, поклавши замість подушки старезну підстилку для собаки. Вона дала йому найбільшу дозу знеболювального, що була безпечною, а лікар Волькстафф прочистив йому рани, щойно Деніел був у безпеці. Зараз для Кевіна найкраще — це сон.

На цей час Вал уже мала відвезти Лівві у пункт невідкладної медичної допомоги, який вони обрали через відсутність камер, разом зі сповненою граматичних помилок і слізних вибачень запискою, надряпаною Алекс. Цікаво, наскільки серйозними будуть подальші пошуки поліцією викрадача дитини. Лівві ніяк не скривдили, вона не пам’ятає часу, проведеного без Ерін. У вашингтонської поліції, безперечно, буде обмаль часу, аби вистежити знавіснілу матір, яка вважала, що ця дівчинка схожа на її доньку, яка подорослішала, яку викрав багато років тому батько, з яким вони розійшлись і мешкали окремо. Імовірно, вони знайдуть кілька справ про зниклих дітей, які підійдуть під розпливчастий опис, що вона їм надала. Вони спрямують увагу влади не в той напрям. Можливо, вони того ж дня поєднають викрадення Лівві зі смертю її діда, але навряд. Поліції доведеться перебрати цілий ріг достатку, сповнений мотивами наглої смерті Карстена. Тож, усе скидатиметься не більш як на жахливий збіг обставин.

Тіньовим силам, тим, що смикають ляльок за ниточки, доведеться все прикрити. Їм в очі впаде одна річ: друга людина в командуванні ЦРУ та голова програми спецоперацій, якої начебто не існує, застрелили один одного й гурт американських солдатів. Мабуть, лялькарі знищать будівлю вщент ще до того, як зможуть збагнути, про що свідчать зібрані там докази. Вони назвуть це моторошним нещастям, обвалом будівлі через вади в конструкції — яка прикрість!

Вона згадала останні Кевінові слова, перед тим як він знепритомнів.

— Ти впораєшся, Оллі. Я знаю, що ти врятуєш йому життя. Бо мусиш. А потім ви всі будете в безпеці. З Денні вже такого не трапиться, тому ти витягни його з цього.