— Ви знаєте, що я не хочу цього, ви знаєте, що це вб’є мене! — пристрасно вигукнула Бетті. — Ви знаєте, що я люблю землю, якою ви ходите, і ненавиджу кожну жінку, котра буває поруч з вами, навіть свою кузину, хоча вона завжди добре ставилася до мене. Я ризикну і поїду з вами, бо вірю, що ви чесний джентльмен і не обманете дівчину, яка довірилася вам. Але коли ви обманете мене, то бог покарає вас. Адже я не іграшка, яку можна поламати й викинути, і ви переконаєтесь у цьому. Так, я ризикну, тому що ви змусили мене покохати вас так, що я не можу без вас жити.

— Бетті, ваші слова захоплюють мене! Я бачу, що не помилився у вашому благородному серці. Але розмовляйте трохи тихіше. Повернемось до нашого плану. Часу обмаль, і вашу відсутність можуть виявити. У день відплиття я запрошу пані Маргарет і вас на свій корабель.

— А чому не запросити мене без Маргарет?

— Тому, що це викличе підозру, якої треба уникати. Не переривайте мене. Я запрошу вас обох або примушу вас приїхати під якимось іншим приводом І тоді накажу, щоб її відправили на берег. Покладіться в цьому на мене, покляніться тільки, що ви виконаєте все, що я вам напишу. Якщо ви цього не зробите, майте на увазі, ми маємо могутніх ворогів, які можуть назавжди розлучити нас. Я буду відвертий з вами, Бетті: є одна знатна дама, яка ревнує І стежить за вами. Ви заприсягаєтесь?

— Так, так, заприсягаюсь! Але хто та знатна дама?

— Ні слова про неї, в ім’я вашого й мого життя! Я невдовзі повідомлю вам. А тепер, дорога, до побачення.

— До побачення, — озвалася Бетті, але не зрушила з місця.

Зрозумівши, що вона чекає ще чогось, д’Агвілар зібрався з силами і доторкнувся губами до її волосся. Тої ж миті він пошкодував про це — навіть ця поміркована ласка викликала в неї шал пристрасті. Бетті обхопила його шию руками і почала цілувати, поки він, напівзадушений, не вирвався з її обіймів і не врятувався втечею.

“Мати божа, — подумав він, — ця жінка схожа на вулкан під час виверження! Я тепер цілий тиждень відчуватиму її поцілунки. — І він витер обличчя рукою. — Краще було б вигадати інший план, але тепер уже пізно змінювати щось — вона викаже мене. Якось я її спекаюсь, навіть якби мені довелося її втопити. Важка доля — кохати пані й бути коханим служниці”.

Розділ IX ПАСТКА

Розділ IX

ПАСТКА

Наступного ранку, коли повернувся Кастелл, Маргарет розповіла йому про візит д’Агвілара і про все, що сталося між ними. Іспанець сказав їй, що вона єврейка, отже, він викрив таємницю Кастелла.

— Я знаю про це, знаю! — схвильовано й розгнівано відповів їй батько. — Вчора він погрожував мені. Будь що буде, я зустріну свій жереб. А зараз я хочу довідатися, хто впустив цього чоловіка в мій дім у мою відсутність і без мого дозволу.