Ці ж новини повідомляла і Маргарет у таких ніжних словах, що Пітер поцілував її листа і відразу ж написав їй відповідь — коротку, за звичкою. Він писав, що, коли на те буде воля святих, він приїде надвечір 31 травня і що в усій Англії немає людини щасливішої, ніж він.

Цей тиждень Маргарет була цілком заклопотана підготовкою свого шлюбного плаття. Крім того, вона займалася також Іншими туалетами, оскільки було вирішено, що наступного дня після весілля вони виїдуть у Дедхем, а згодом і батько поїде туди за ними. Старий замок ще був не готовий, для завершення робіт треба було ще чимало часу, але Пітер упорядкував кілька кімнат, у них вони могли жити влітку, а до зими має бути готовий увесь будинок.

Кастелл теж був дуже зайнятий. “Маргарет” готувалася до нового плавання, і її трюми приймали останні вантажі. Кастелл мав намір відправити судно того ж дня — 31 травня — і таким чином покінчити з цією останньою справою. Йому залишалося тільки передати свої склади та лавки купцям, котрі купили їх. Справи тримали його в Грейвсенді, де стояло судно, але він був спокійний, бо д’Агвілар та решта іспанців, зокрема й слуги де Айала, які поклялися вбити Пітера, поїхали.

О, яка щаслива була Маргарет у ці прекрасні весняні дні! Серце її було спокійне, як безхмарне небо. Вона така була щаслива, так захоплена приємними клопотами, що не звертала уваги на свою кузину Бетті, яка допомагала їй готувати весільне вбрання та все, що потрібне для від’їзду. Якби вона придивилася, то помітила б, що Бетті збентежена і немовби чогось чекає. Вона боролася з відчаєм, що охопив її. Але Маргарет нічого не помічала, її серце було переповнене власним щастям, вона лічила години до повернення Пітера.

Час спливав. Нарешті настав день, коли мав повернутися Пітер. Наступного дня було призначено весілля. До нього все було готове, зокрема й прекрасний костюм для Пітера. Таких вишуканих костюмів він ніколи раніше не носив. Сусідню церкву, де мало відбутися вінчання, прикрасили квітами.

Удосвіта Кастелл поїхав у Грейвсенд, прихопивши з собою більшу частину слуг. “Маргарет” на світанку наступного дня виходила в море. Кастелл обіцяв повернутися до ночі, щоб зустріти Пітера, який збирався виїхати із Дедхема вранці й не міг приїхати раніше ночі.

На четверту годину дня в домі все було готово, і Маргарет пішла до своєї кімнати, щоб до приїзду Пітера перевдягнутися. Бетті вона не взяла з собою — та була чимось зайнята. Крім того, серце Маргарет настільки було переповнене радістю, що їй захотілося побути трохи самій.