Ці зауваги навряд чи можна назвати недемократичними. Фінляндський народ узагалі став досвідченішим, бо його середній вік упродовж ста минулих років збільшився приблизно на двадцять років, а отже, цьому процесу не слід опиратися додаванням впливу юнацькій некомпетентності і недосвідченості. Нехай розуміє молодь, що її уявлення про злободенні питання формуються завдяки найліпшому наставникові — досвіду!
Наближався час перших наших президентських виборів. Сам я хотів відійти від справ, щоб відпочити й жити тепер як приватна особа після тривалої й виснажливої військової кар’єри. Крім того, за останні роки мені набридли постійні й затяжні партійні чвари. Затвердивши конституцію, я вважав, що виконав своє завдання на посту регента, й вирішив не погоджуватися балотуватися в президенти.
Однак щойно стало відомо про це моє рішення, як я почав зазнавати потужного тиску. По всій країні лунали апелювання до мого почуття обов’язку, і до мене особисто приходили делегації та друзі, які намагалися умовити змінити рішення. Врешті я піддався тиску. Остаточно зламав мій опір генерал-майор Вальден, відданий друг, який вимагав не зраджувати й цього разу тих, хто досі покладався на мене. Важкі слова він адресував мені, запитуючи:
«Ну а що ж тоді ми, решта, — ти думаєш, я сиджу в уряді задля розваги?»
Президентські вибори відбулися 25 липня 1919 року, і їх результати були очікуваними: я отримав 50 голосів проти 143, відданих за професора К. Ю. Столберґа. Мою кандидатуру підтримали Коаліційна партія і Шведська народна партія. Відповідно до конституції новий президент відразу ж заступив на посаду.
Під час виборів я лікувався на курорті в селі Рунні, що в провінції Саво. Там я отримав телеграму від Державної ради, в якій мене офіційно поінформували про результати виборів і подякували за плідну співпрацю. Від новообраного президента 30 липня надійшов відкритий лист:
Коли Ви, творець і очільник фінляндської армії, визволили нашу країну від ворога, який її пригноблював, парламент запросив Вас стати регентом. На цьому посту Ви своєю зовнішньою політикою уможливили порятунок нашого народу від голоду і усталили суверенітет Фінляндії. Крім цих незабутніх у житті народу великих справ, Ви успішно керували обороною країни від зовнішніх загроз, організацією її збройних сил і урядом, а також узяли участь у законотворчості, затвердивши своїм підписом нову конституцію. За цією конституцією Ваше перебування на посту регента завершилось, і я маю нагоду від імені Фінляндської республіки висловити щиру подяку за неоціненну працю, виконану Вами на цьому посту на благо фінляндської країни й народу Фінляндії.