Светлый фон

Дівчина обернулась і, спершись на лікті, подивилася йому зблизька, з відстані десяти сантиметрів, у вічі.

— Не я ж про це говорю. Оскільки для мене вперше, то я бачу, що для тебе — ні.

Тарас не відповів, Тіна всміхнулася й попестила його волосся.

— Це не має значення.

Потім вона сіла на край дивана й стала збирати одяг.

— Якщо хочеш, можеш переночувати тут.

— Ти цього справді бажаєш?

Тіна зазирнула коханцеві в очі з такою самою посмішкою, що й тоді, коли простягала йому самокрутку чи коли потягла його за ремінь.

Тарас кивнув.

— А що я маю сказати своєму? Що провела ніч в Інституті судової медицини?

Коли Тіна пішла, Тарас сів на диван і якийсь час сидів на ньому, голий і отупілий. Потім піднявся, відчинив вікна на сорок п’ять градусів, щоб кімната не вбрала запах марихуани, і пішов у душ. Рештки джойнта він викинув у туалетну раковину і дбайливо відправив їх у річку Саву. Він трохи постояв під гарячою водою й уже витирався рушником, коли йому здалося, начебто він почув перед будинком звук автомобільного двигуна. Задзвонив дверний дзвінок, і Тарас, загорнутий у рушник, поквапився до дверей. Якщо б він не був під наркотиком, то зрозумів би, що машина, яка було приїхала, вже поїхала геть.

— Привіт, — сказала Аленка, сміючись до нього. — Єдина дружина, якій за двадцять років не обрид її чоловік, покаянно вертається додому.

Жінка увійшла й обняла його. Тарас здригнувся, коли холодна куртка торкнулася його шкіри.

— Мені тебе бракувало, мій Шерлоку Холмсе. Звідки ти знав, що це я?

Тарас обійняв дружину, а його захмелілі мізки панічно намагалися знайти правильну відповідь.

— Чи тепер нові правила, і ти всім відчиняєш двері, замотаний у рушник?

— Я впізнав звук машини, — сказав він, і йому здалося, що слова перекочуються в роті — як після шістнадцяти кухлів пива. Яка в чорта машина, вона ж приїхала не своєю.

Аленка не збагнула. Подивилася на нього і торкнулася рушника.

— Я теж піду в душ і приєднаюся до тебе.

Поки Аленка була у ванній, він оглянув вітальню, навіть обнюхав диван, чи не залишилися на ньому сліди Тіниних парфумів або якісь плями, тоді сів і намагався сконцентруватись. Телефон перевів у режим зустрічі, щоб не відповідати на дзвінок, якби Тіна надумала зателефонувати, чи пояснювати Аленці, хто йому надсилає повідомлення в неділю опівночі. А тоді увімкнув телевізор, наче боячись, що тиша його видасть.