У чотирьох різних історіях фігурувало ім’я якогось Гітлера. 

Стентон узагалі чув про нього вперше; у його столітті той австрійський фанатик жодної ролі не відігравав. Натомість Кейті знала Гітлера як одного з поплічників Штрассера. 

Бували, одначе, століття, коли той мерзотник вибирався на самий верх і ставав сущим страховиськом штибу Сталіна чи Штрассера. Тоді йому вдавалося загнуздати потугу Німеччини для того, щоб завоювати пів світу і винищити там половину населення. Двоє з попередніх хроноситів прибували в минуле із завданням убити його, доки він був іще волоцюгою без шеляга у кишені й малював у Відні свої акварелі. 

Минала година за годиною. Час спливав. Незабаром шпиталь угорі прокинеться і заживе своїм звичним метушливим життям. Нарешті Стентон поклав папери на столик. 

— Як на мене, то ми, мабуть, перші хроносити, які зустрілися між собою, — мовив він. — Ті, хто прибував перед нами, просто перезавантажували століття, створене попередником, і все починалося спочатку. Ти мала мене вбити, але натомість ми зустрілися. 

Не в змозі відвести від листів очей, у яких бриніли сльози, Кейті кивнула, а тоді прошепотіла: 

— Скількох же жінок також змушували вбивати своїх дітей… 

— Так далі тривати не може, — твердо сказав Стентон. — Не може двадцяте століття знай вертітися та вертітися в часі й довіку волати від болю на весь усесвіт. Століття за століттям планета і людство борсаються в петлі, приречені мучитися одним і тим самим кошмаром у різних версіях — і так без кінця. 

— Твоя правда, — тихо погодилася Кейті з мокрими від сліз щоками. — Так далі тривати не може. 

— Отже, після того, як ми уб’ємо Розу Люксембург, — повів далі Стентон, — і постараємося зробити все від нас залежне, щоб це нове століття таки отримало шанс, нам треба поїхати в Кембридж. 

— Еге ж, — кивнула Кейті, — і знищити Ньютонову скриньку. Зробити так, щоб останньою із хроноситів стала я. 

48 

48 

Нагода поїхати в Кембридж і розірвати часову петлю KT503 b678 не випала. Проте вона наклала головою заради того, щоб така можливість залишилась у Стентона. 

Коли вони спробували вийти з будинку, на них уже чатувала турецька поліція. За читанням усіх тих прадавніх історій двадцятого століття у погребі час минув непомітно, і їх таки почула чергова медсестра.