Рат не зовсім зрозумів, добра це новина чи погана. Спочатку це звучало гарно: принаймні немає ніякої інфляції! Однак це не змінювало того факту, що грошей явно не вистачало.
«Що за божевільний світ», — подумав він. Іноді справді можна було зрозуміти таких людей, як Алекс. Йому згадалися ті слова, які вона сказала на сходах.
Коли він повернувся до спальні, Кірі з цікавістю чекала на нього. Шарлі все ще міцно спала.
— У вас, собак, все виходить просто, — сказав він, погладжуючи тварину по голові. — І не тільки в тому, що стосується кохання, розумієш мене?
Потім він сів на ліжко біля Шарлі. Вона на мить відкрила очі й пригорнулася до нього, схопивши його руку і тримаючи її.
— Я так нічого тобі й не відповіла, Гереоне, — пробурмотіла вона, радше уві сні, ніж наяву, — зовсім нічого!
А потім її очі знову заплющилися. Рат натягнув ковдру їй на плечі й поцілував у щоку.
— Мені дуже шкода, — сказав він, не впевнений, чи вона все ще чує його, але це полегшило визнання помилки. — Я, ідіот, мав би тобі повірити, тоді нічого б цього не сталося.
Він сів на стілець біля її ліжка і поклав «Вальтер» собі на коліна. Він дивився на Шарлі, як вона міцно спала серед білого дня. Більше ніколи нікому не вдасться відібрати її у нього, більше ніколи!
118
Коли під’їхали поліцейські машини, вже сутеніло. Газгольдер утворив величезний силует на тлі вечірнього неба, яке світилося на заході сонця. Після обіду йшов дощ, тому тротуар був ще блискучим, темним і мокрим. У списку його арештів було багато людей та адрес у всіх куточках міста, але Рат все одно вирішив бути присутнім під час арешту у Шенеберзі. Як і Геннат. Бьом поїхав до Вестенду{114}, що ще більше полегшило Рату вибір на користь Шенеберга.
Водночас поліцейські загони були розгорнуті у сімнадцяти різних точках міста. Операція мала початися рівно о восьмій. Учасники угруповання не повинні були отримати можливість попередити один одного.
По всьому місту, за сімнадцятьма адресами, цієї години розвіється ілюзія, що поліцейські стоять над законом.
Рат рідко відчував повільний плин часу настільки болісно, як за останні кілька днів.
Навіть після звільнення Шарлі це одразу не змінилося. Він тримався на відстані від Себастьяна Торнова, наскільки міг, але, звичайно, вони стикалися один з одним на роботі. Тепер усі старанно працювали над тим, щоб ланцюжок доказів для судового процесу проти Ґольдштайна був якомога міцнішим.