Усі, крім Генната, Бьома та Грабовські.

Рат був єдиним, хто знав про це, всім іншим здавалося, що ці троє також розслідують справу Ґольдштайна. Ніхто й не підозрював, що насправді вони проводили допити в таємній кімнаті. І тим більше ніхто не знав про те, що Гельмут Грабовські сидів у кріслі бідолашного грішника, і двоє старих слідчих з відділу вбивств пускали його через віджим.

Будді та Бульдогу знадобилося три дні, щоб розколоти цей міцний горішок. Тоді Грабовські їх виказав. Сімнадцять імен. І достатньо іншої інформації, щоб виправдати сьогоднішні арешти.

Вони вже стояли біля підніжжя сходів: Геннат, Рат і командир загону зі своїми людьми. Вони взяли з собою дюжину поліцейських в уніформі. Чоловіки якомога тихіше піднімалися дерев’яними східцями, які раз у раз втомлено поскрипували, ніби протестуючи проти незвичної напруги.

Рат і старший інспектор Бьом приблизно в один і той самий час дізналися, що помічник інспектора Гельмут Грабовські, мабуть, є «кротом», який зливає інформацію із «замку». Бьом, який все ще був роздратований тим, що внутрішні подробиці полювання на Ґольдштайна опинилися у пресі в перший же день, поступово зміг звузити коло підозрюваних. Тільки семеро людей знали, як виглядає Авраам Ґольдштайн: Гереон Рат і троє його людей, віцепрезидент поліції доктор Бернгард Вайс, начальник патрульної поліції Шольц і службовець, який отримав і пере­слав телекс з Америки. Спочатку Бьом зосередився на Раті та його людях, яких він, очевидно, вважав здатними на будь-яку необережність, він навіть міг приписати Вайсу чи Шольцу такий цілеспрямований та, ймовірно, політично вмотивований вчинок, але точно не телеграфістці, цій безневинній на вигляд жінці, якій було близько двадцяти п’яти років. Але зрештою залишилася вона одна, і після марафону допитів вона таки зізналася, що розповіла про Ґольдштайна та його швидкий приїзд одному колезі в їдальні. І цим колегою був помічник інспектора Гельмут Грабовські.

Той самий помічник інспектора, якого чітко впізнав черговий на вході до видавничого дому Шерля, коли Рат показав йому фотографію Грабовські, розпитуючи про те, хто залишив таємничі конверти в  поштовій скриньці Штефана Фінка.

Спочатку Грабовські наполягав на тому, що він діяв самостійно, але коли Геннат потроху повідомляв йому ті заяви, які вже зробив Ланке-молодший, він нарешті здався. Грегор Ланке, якого Рат ледь не зварив в окропі тиждень тому, здавалося, був лише маленьким гвинтиком у цьому механізмі.

І не варто забувати про імена, які змогла додати Шарлі. За останні кілька днів вона передивилася сотні портретів з поліцейських досьє і впізнала кількох з них.