Коли присутність зникала, якийсь час він відчував запаморочення, інколи з носа й вух текла кров. Це одна з причин, через які їхній Володар не Обіймає його повністю увесь час. Його тіло й так заледве могло дати собі раду з малим фрагментом душі бога, який постійно в ньому знаходився. Коли ж тойуявнював свою повну Силу, він відчував себе дитячою рукавицею, в яку міцний лісоруб пхає свою грубезну лапу. Шви тоді, врешті-решт, розірвуться, як завжди говорив його брат. Тіло піддається, навіть якщо Присутність добровільна. Якщо опиратися, противитися і знайти в собі сили, щоби робити це вміло, то він розпадеться й згорить. Відтак звільнений потужний дух мав би знайти собі інше місце або загинути. Але поки навколо було повно порожніх начинь…

Він був змучений. Дуже змучений.

Роками небо затягували хмари.

Він уже не пам’ятав, як виглядає сонце.

* * *

Дан’верс спустошене. Моірель-ла — також. Міста, де жило по п’ятдесят тисяч людей, де він сподівався знайти нових воїнів, виявилися захопленими й зруйнованими менш ніж за половину дня. Сто тисяч людей пішло в неволю.

Він стискає кулаки, а начиння, які його оточують, машинально роблять те саме. Ґанерульді підвів. Згідно з клятвою, він мав охороняти землю його народу. Тим часом уже два дні вони йдуть спустошеною країною. Мандрівники, які з’явилися на кораблях у половину милі довжини, щоб змірятися силами із Володарем Океану, не повинні так легко входити вглиб континенту.