А злодії, прочитавши цей напис — тікають якнайдалі, бо бояться, що зібрання віруючих заходиться їх наставляти на шлях праведний.

Лишалась надія на атеїстів, але ті як вгледять напис — вигукують «от лохотрон, і за кого вони нас мають!» і йдуть геть.

От і вийшло, що Рай пустує. А роботи тут непочатий край! Ти тільки поглянь, хіба ж я сам з усім впораюсь?! І дерева підстригти, і траву покосити і замулені струмки почистить…

Тому в Раю безлад, зате в пеклі лад! Там стільки люду, що їм не знаходять роботи і відправляють у відпустки за власний рахунок. А новоприбулих реєструють в центрі зайнятості і ті роками чекають, доки хтось з грішників не виправиться і не звільнить для них місце. А в мене рук не вистачає. Несправедливо! — надув губи Херувим. — Я то гадав: мені пощастило, що я наглядаю за Раєм. А воно виявилося не зовсім так. В пекло — доступ вільний, туди ніхто зайти не посоромиться.

Зовсім інша справа — Рай. Не знаю вже, що й діяти. Тепер освоюю книгу по успішному управлінню і менеджменту. Мабуть скоро стану на воротах і буду зазивати подорожніх. Казатиму, що сьогодні акція — кожному, хто зайде — спишуться одразу два смертні гріхи. Як гадаєш, подіє?

Нік стенув плечима, раптом дещо пригадав і мовив:

— Хтось таки та приходив сюди, навіть зовсім нещодавно. Я бачив сліди людських ніг на піску.

— А-а, — махнув Херувим крилом, — то діти з племені диких маврів, яке живе в трьох кілометрах звідсіля. Вони часто навідуються в сад. Збирають яблука та груші й несуть їх родичам. Інші смертні сюди не доходять.

— Ці плоди священні, чи не так?

— Звичайно. — Херувим випнув груди і з виразом знавця мовив, — Адже вони зміцнюють імунітет. Маври, які їх їдять живуть по 500–600 років.

— А потім?

— Потім з ними стається те, що й з усіма.

— І вони стають як Боги?

— Що ти маєш на увазі?

— Вони стають подібні до Бога?

— А, ти про це, — махнув крилом Херувим, — Я не знаю, я ніколи не бачив Бога.

— Хіба не він приставив тебе охороняти сад?

— Мене про це попросили Троє. Але не охороняти, як ти висловився, а наглядати, підтримувати порядок.

— Троє? Хто ці Троє?

— Троє вони і є Троє.